Палац – не теж саме, що замок. Як одні, так і інші часто були резиденціями монархів. Проте замки є насамперед військовими спорудами, а вже потім місцем для проживання. Палаци ж – насамперед домівки. Розкішні, так, але все ж домівки. Власникам сучасних домівок зазвичай не доводиться переживати через суперницькі династії, що вторгаються з армією, або повстання та революції. Королівським резиденціям в цьому плані пощастило менше. А відтак у своїй новій роботі для страхової компанії Budget Direct креативники NeoMam звернули погляди до зруйнованих палаців з усього світу, сім з яких вони з допомогою графічних дизайнерів віртуально «відбудували».
Палац Сан-Сусі (Гаїті)
У 1811 році генерал-революціонер Анрі Крістоф оголосив себе королем північного Гаїті. На думку одних, Анрі І був типовим диктатором, який практично загнав гаїтян назад у рабство і ввергнув країну в хаос тринадцятирічної громадянської війни. На думку інших, він був блискучим законодавцем, який створив з колонії колишніх рабів націю, достатньо впливову, щоб змусити навіть великі імперії Європи піти їй на поступки.
Слід, який лишив по собі в історії Анрі І, є доволі суперечливим. А от щодо чого сперечатися не доводиться, то це щодо того, що його палац є дійсно прекрасним і його недарма називали Версалем Карибського моря.
Галех-дохтар (Іран)
Галех-дохтар був збудований царем Ардаширом І як оборонна фортеця у третьому столітті нашої ери, на початку існування імперії Сасанідів. Королівська резиденція якийсь час займала третій поверх фортеці, доки поблизу не було збудовано розкішніший палац.
Так, технічно Галех-дохтар – це замок, а не палац, але поглянувши на його вражаючі стіни, хто буде сперечатися через такі тонкощі? Цей замок – чи не найперший приклад традиційної іранської споруди чахартак – чотири арки, що несуть на собі купол.
Кноський палац (Греція)
Найстарішим зі зруйнованих палаців, які дизайнери відбудували віртуально, є Кноський палац. Він був зведений десь у 1700 році до нашої ери. Окрім своєї політичної значущості, він був також економічним і релігійним центром мінойської цивілізації. Зруйновано Кноський палац було в 1375 році до нашої ери. Він пережив вторгнення, пожежу та землетрус і простояв майже на століття довше, ніж інші подібні йому мінойські споруди.
Мінойська писемність і досі не розшифрована, тож наразі саме численні фрески, що збереглися в руїнах палацу, є ключем до розуміння мінойської культури.
Ружанський палац (Білорусь)
Польсько-литовська шляхетна родина Сапіг збудувала Ружанський палац наприкінці 18-го століття, на місці свого старого замку. Свого часу цей палац був широко відомий своїм театром, бібліотекою та картинною галереєю.
В 1831 році, його було здано в оренду родині Пінас, яка облаштувала там текстильну фабрику, що принесла значні статки місцевій єврейській общині. Але у часи Другої світової всьому цьому швидко настав кінець: і Ружанському палацу, і єврейській общині, і політичній незалежності цього краю.
Палац Дунгур, «Палац цариці Савської» (Ефіопія)
Палац Дунгур був збудований у 6-му столітті в місті Аксум, яке колись було багатолюдною столицею впливової африканської імперії, що простиралася від південного Єгипту до Ємену.
Про саму будівлю мало що відомо. Назва «Палац цариці Савської» є, скоріше, домислом. Щоправда, знайдена під час розкопок скульптура прекрасної жінки, вселяє сподівання, що руїни справжньої резиденції цариці Савської дійсно поховані десь під палацом Дунгур.
Палац Кларендон (Великобританія)
Цей палац 12-го століття є зараз практично забутим, хоча в його стінах колись уклали дуже важливий документ. Кларендонські постанови були спробою короля Генріха ІІ підпорядкувати церковні суди Англії світському суду.
Згодом Кларендон було значно розбудовано королем Генріхом ІІІ, і у 15-му столітті він перетворився на величезний палацовий комплекс. Він лишався улюбленою резиденцією монархів аж до ери Тюдорів, коли завеликі витрати, необхідні на його утримання, призвели до його занедбання. У наш час від цього палацу лишилася стояти одна-єдина стіна.
Палац Хусуні-Кубва (Танзанія)
Завершує ряд зруйнованих палаців, які креативники відбудували віртуально, споруда на острові Кілва-Кісівані. Колись цей острів був одним із найвпливовіших султанатів торгової мережі узбережжя суахілі, що поєднувала Східну Африку з арабським світом.
Палац Хусуні-Кубва, датований 14-м століттям, є однією з численних вапнякових руїн, що залишилися на острові з тих часів.
Дім, милий дім…
…як-то кажуть. Від конституційних криз до світових воєн, від економічних падінь до боротьби з рабством – тут мимоволі засумніваєшся, що історичні монархи мали можливість хоч трохи насолодитися своїми розкішними резиденціями. Зрештою, у скромнішого житла є свої переваги.
Але якщо монарх управляв країною зі свого палацу, то чи не можемо ми сказати що він… працював з дому? То, може, якщо так поглянути, у наших скромних осель теж є щось спільне з королівським палацом?
