Ці фільми не розкажуть про грандіозний успіх митця, який купається в славі, постійно потрапляє в скандали та ховається від натовпу прихильників. Ці стрічки про тих, хто продовжує творити, бо в тому бачать сенс свого життя.
«Нью-Йорк, Нью-Йорк» / Synecdoche, New York, 2008
Ця меланхолійна стрічка Чарлі Кауфмана, що розглядає проблеми мистецтва, сексуальності та смерті, однозначно наштовхує на роздуми. Сюжет фільму крутиться навколо театрального режисера Кейдена Котарда, який задумує поставити нову виставу — велику і всеосяжну, як саме життя. Актори Кейдена ледь не живуть на знімальному майданчику, репетируючи свої імпровізовані вистави на очах у публіки протягом багатьох-багатьох років.
Місто, в якому проживають персонажі стрічки, зветься Скенектаді, що розташоване в штаті Нью-Йорк. Автори картини «погрались» з назвою міста, і таким чином в англомовній назві фільму з’явилась «синекдоха» (художній троп, який означає частину чогось, що стосується цілого (або навпаки)). Відповідно до цієї концепції, ця стрічка, здається, посилається на мистецтво як на символ життя, але не в тому сенсі «що хорошого в житті без творчості?». Скоріше, «Нью-Йорк, Нью-Йорк» — це перевірка людського потягу до мистецької величі та її неминучої невдачі, яка пов’язана з нашим неминучим кінцем.
«Дюна Ходоровського» / Jodorowsky’s Dune, 2014
Цей документальний фільм Франка Павича пропонує глядачам зазирнути за лаштунки стрічки 1970-х років, яка так і не була знята. Режисер Алехандро Ходоровський («El Topo», «Свята гора») прагнув екранізувати науковий фантастичний роман Франка Герберта «Дюна» як «найбільший фільм, який коли-небудь робили». Для митця це мало стати ледь не кінематографічним шедевром, просвітницьким духовним пророцтвом, галюцинацією, що розширює свідомість. І його погляди не змінились навіть через чотири десятиліття після невдалої спроби. Неважко зрозуміти, чому. По-перше, в свій час Алехандро вдалось домовитись щодо зйомок з такими гігантами як Мік Джаггер, Сальвадор Далі та Орсон Веллес. По-друге, вишукане мистецтво та розкадровка, створені для цього фільму, вплинули на багато голлівудських постановок, зокрема на «Зоряні війни» та «П’ятий елемент».
Хоча документальна картина Павича нагадує нам, що «Дюна» Ходоровського так і не побачила світ, від неї не віє гіркотою невдачі. Натомість стрічка розповідає історію мрії про велике, про амбіції та захоплюючу силу художнього потенціалу. Цей потенціал, як стверджує Алехандро Ходоровський, все ще там. «”Дюна” існує у світі, як сон, — каже він, — але і сни змінюють світ».
«Служба доставки Кікі, юної відьми» / Kiki’s Delivery Service, 1989
Хоча це, напевно, не найвідоміше творіння Міядзакі Хаяо, «Служба доставки Кікі» — прекрасна алегорія на труднощі буття творчої особистості у реальному світі. Кікі — молода відьма, яка насолоджується своїми магічними здібностями — здатністю літати та розуміти, що говорить її кіт-компаньйон. Героїня переїжджає до нового містечка. Будучи єдиною відьмою в населеному пункті, Кікі виділяється з-поміж натовпу немагічних однолітків, тож їй необов’язково демонструвати талант, аби викликати до себе інтерес. Дівчина намагається знайти роботу, на якій вона б змогла заробляти на своїх вміннях, врешті вона відкриває службу доставки. Але перевезення посилок на мітлі — це не те, про що її магія насправді, і Кікі швидко виснажується та втрачає натхнення — відчуття знайоме навіть тим, хто ніколи не літав на мітлі. Цей аніме-фільм зі своїм фантастичним світом розглядає радощі та самовираження творчої й талановитої людини, яка часом змушена миритись із соціальними та економічними негараздами.
«Патерсон» / Paterson, 2016
Цей фільм Джима Джармуша — любовний лист до поезії повсякдення. А ще — суцільний збіг обставин. Наприклад, актор Адам Драйвер грає у фільмі водія автобуса. Його героя звати Патерсон і живе він у містечку Патерсон, Нью-Джерсі. Ліричний погляд режисера на світ схожий на те, як сам Патерсон сприймає життя, помічаючи всі ті маленькі деталі краси, що трапляються в міській рутині.
У вільний від роботи час Патерсон пише вірші. Він зберігає свою поезію в зошиті, яким він ні з ким не ділиться. Герой також не прагне опублікувати їх у майбутньому. Його дружина Лаура — теж творча особистість. Вона з непохитною пристрастю досліджує різні джерела мистецтва, аж поки не переходить до наступних кроків — від малювання в чорно-білих тонах до музики кантрі й випікання кексів. Патерсон щиро аплодує творчим прагненням дружини. Адже необов’язково творити заради слави чи успіху. Інколи люди творять, тому що інакше не можуть.
Джерело, яке використовувалось для матеріалу: www.wix.com
Фото: www.slashfilm.com
