86% українців віком 55-65 років користуються інтернетом щодня, але майже всі не знають про базовий захист своїх акаунтів — функцію двофакторної верифікації. Третина клікає на будь-які лінки від друзів, а 22% мають на все один пароль, щоб не забути.
В Україні провели дослідження[1], яке показало особливості поведінки старшого покоління в інтернеті. У ньому взяли участь люди 55-65 років з Києва, Одеси, Львова, Харкова, Дніпра, Миколаєва, Кривого Рогу та Запоріжжя. Основними проблемами, що досліджувалися, були: знання функції двофакторної верифікації, фішинг, захист паролем, користування публічними Wі-Fi мережами та загальна обізнаність з безпечної поведінки в інтернеті.
Згідно з результатами опитування, 55% респондентів старшого віку вважають або частково погоджуються, що вони не цікаві інтернет-шахраям, а тому переконані, що не стануть жертвами кібершахрайства, і не надають великого значення захисту особистої інформації. Однак така ж кількість опитаних (55%) вважає жахливим для себе, а ще 20% неприємним, якщо кіберзлочинці отримають доступ до їхніх банківських рахунків та вони втратять гроші. Цікаво, що й третина молоді 14-18 років вважають себе також не цікавими кіберзлочинцям.
Старші люди в Україні користуються інтернетом дещо менше, ніж молодь, проте відсоток усе одно високий: 86% використовують інтернет щодня або кілька разів на день здебільшого зі смартфона (72%). Водночас, на відміну від покоління Z, більше старшої аудиторії щодня користується електронною поштою (23%), ніж молодь (13%). Старше покоління в Україні також у тренді, адже більше половини з них щодня використовують месенджери, заходять на різні інтернет-сторінки й читають стрічки соцмереж.
Водночас дослідження проілюструвало, що 93% представників старшого покоління не знають про таку базову функцію захисту персональних акаунтів, як двофакторна верифікація. І майже половина тих, хто знають про неї, все одно не використовують (44%). Це значно підвищує ризик зламу їхніх акаунтів і втрати особистих даних, а також коштів з рахунків. З іншого боку — з цією функцією особисті акаунти є більш захищеними, навіть якщо людина випадково перейшла за фішинг-посиланням, скористалася відкритою мережею WI‑FI або іншим способом скомпрометувала себе в кіберпросторі.
Дослідження показало, що старше покоління більше переймається захистом своєї фінансової інформації та коштів на рахунках, оскільки для них найгірша перспектива кібератаки — це здебільшого втрата коштів (55%). Тому не дивно, що навіть попри незнання про функцію подвійної верифікації, 26% опитаних все-таки застосовують її для інтернет-банкінгу. А от молодь більше дбає про захист своїх електронних скриньок (27%) та акаунтів у соцмережах (34%).
Серед старшого покоління сьогодні побутує цікава тенденція: майже третина ніколи не переходить за посиланнями від незнайомих людей, але практично така ж кількість одразу клікає на лінки, якщо вони надіслані друзями. Молоді люди не обережніші за старших і поводять себе схоже. Така довірлива поведінка може спростити для кібершахраїв процес фішингу і відкрити доступ до особистих даних.
Одна з основ кібергігієни — складні паролі, які мають містити більше 8 символів і всі типи знаків: великі і малі літери, цифри й спеціальні символи. Серед представників старшого покоління в Україні такими паролями користується меншість, а 73% не надають цьому великого значення й використовують простіші. 22% старшого покоління Україні мають на все один пароль, щоб не забути, а 24% стверджують, що в них нема часу вигадувати складні комбінації.
Майже половина старших людей у питанні безпечної поведінки в інтернеті більше довіряє найближчому оточенню — рідним, друзям і знайомим — попри те, що вони можуть і не бути експертами у цій сфері. Старші значно рідше за молодь шукають інформацію про кібергігієну у спеціалізованих джерелах. Тому молоді слід більше цікавитися темою безпеки в інтернеті й допомагати своїм близьким.
Як захистити себе за допомогою двофакторної верифікації?
Двофакторна верифікація (двофакторна аутентифікація/двоетапна перевірка) є не тільки в основних інтернет-сервісах, таких як Google, iCloud, Microsoft, а й у більшості соцмереж і банківських додатків. Щоб увімкнути цю функцію, виконайте кілька простих кроків:
- Зайдіть у Налаштування додатку або сервісу, за необхідності оберіть потрібний обліковий запис.
- Знайдіть розділ Безпека.
- Оберіть опцію Двоетапна перевірка.
- Дотримуйтеся інструкцій на екрані та оберіть спосіб додаткового підтвердження, наприклад, за допомогою SMS-повідомлення.
Необхідні кроки можуть відрізнятися залежно від конкретної програми та операційної системи вашого пристрою. Детальніше можна дізнатися на сайті https://online-safety.in.ua
Щоб українці навчилися краще захищати себе в інтернет-просторі, за ініціативи Albany Associates в Україні триває проєкт з підвищення рівня обізнаності українців у питаннях кібергігієни. Кампанія здійснюється за підтримки Ради національної безпеки і оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України і Кіберполіції.
[1] Дослідження «Поведінка в інтернеті» проведене в Україні Corestone на замовлення Albany Associates серед вікових груп 14-18 років та 55-65 років. Репрезентативна вибірка склала 600 респондентів. Польовий етап проведений 12.11.2019-20.01.2020 р. в містах Київ, Одеса, Львів, Харків, Дніпро, Миколаїв, Кривий Ріг, Запоріжжя.
Фото в заголовку: Адам Нешорук, https://unsplash.com/
Раніше ми публікували дослідження про ставлення молоді до проблем інтернет-шахрайства та кібербезпеки
