Мистецтво рівноцінне любові. Воно здатне захоплювати, пробуджувати пристрасть, занурювати у свій вир і підносити до небес, пробуджувати мотивацію, викликати сльози радості та печалі. Воно також може завдати болю. Особливо, якщо торкається соціальних проблем.
Про арт-ремесло, зокрема, театр як інструмент трансформації суспільства, міркували вголос автор «Філософського Саду», засновник Відкритого Університету U Дем’ян Ом разом із французьким режисером, винахідником, педагогом, професором The University of Paris 8 Жоржем Ґаньоре (Georges Gagneré) та співкураторкою програми «Театральне вікно в Європу» Анастасією Терновою. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
У рамках програми «Театральне вікно в Європу» імениті європейські режисери провели тренінги, майстер-класи та перформанси для студентів театральних вузів, консерваторій, оперних театрів у різних містах України. А більше про проєкт Жоржа — читайте в цій статті.
Театр залишається важливим елементом спілкування і, водночас, серйозним інструментом впливу. Він має неймовірну здатність фокусуватися на актуальних подіях та переносити їх на сцену. Це місце, де актор та глядач ставлять одні й ті ж запитання, і знаходять на них відповіді.
Основне питання, яке досліджує театр, — крихкість людини та її місце у світі. При всій повазі до філософії, сцена залишається більш практичною для суспільства. Адже в першу чергу культивує живий зв’язок глядача та актора. Театр створює певну форму інтимності, якої неможливо досягти в інший спосіб.
Задоволення, яке отримує глядач, посилює сатисфакцію режисера.
Жорж Ґаньоре
Драматургія постійно знаходиться у пошуку та процесі трансформації, як і все живе на планеті. Кожен, хто має до неї стосунок, привносить щось нове.
Куди рухається суспільство?
Сучасне людство відкриває та досліджує свою високу пластичність і здатність до адаптації. Раніше люди не усвідомлювали цю суперсилу. Сьогодні ж ми обираємо шлях, розуміємо всі його небезпеки, але все одно рухаємося вперед, адаптуючись до умов у процесі. Так, людина вчиться легко і швидко приймати нові правила гри.
Не останню роль у цьому процесі відіграє театральна сцена, яка, попри все, залишається людяною і піднімає прості, болючі для суспільства питання. Цим театр приземлює нас, не дозволяє потонути в ілюзіях.
Трохи історії
Поговоримо про часи, коли людство винайшло письмо. На той момент це була абсолютно нова технологія. Завдяки письму і друку почали розвиватися науки, які привели нас у точку, в якій ми нині перебуваємо.
До цього знання передавалися завдяки усній мові, малюнкам, музиці. Поява письма повністю змінила суспільство. Хоча зараз уміння писати і читати здається ледве не вродженою здатністю людини.
Театр залишається важливим елементом спілкування людей.
Жорж Ґаньоре
Згадаємо цифрову революцію[1]. Вона відбувалася якихось 40 років тому, хоча сьогодні важко уявити людину без гаджетів. У цей час людство знову радикально змінило спосіб передачі інформації.
Зараз же нам, навпаки, важливо зберегти незалежність від цифрових технологій та трохи особистої свободи від гаджетів.
Про гроші
Є дві перспективи щодо взаємодії мистецтва та бізнесу. З одного боку, ці сфери не настільки розділені. Дійсно, є бізнесмени, які цікавляться культурним процесом та підтримують його матеріально. Водночас — люди бізнесу часом взагалі не мають стосунку до мистецтва і зовсім не прагнуть цей стан змінити. Такий підхід викликає регресивні процеси в суспільстві.
У європейського театру дуже багато облич, він різноманітний. Європа має щасливу можливість вкладати гроші в розвиток культури та мистецтва. Державний театр на сьогодні все менше залежить від інституту меценатства, адже отримує підтримку уряду. У той же час приватним театрам необхідно думати про створення популярного продукту та його збут.
Діти — не просто найвимогливіші глядачі, схоже, вони ще й чудові філософи.
Дем’ян Ом
Ситуація в Україні дещо інша. Люди бізнесу — це одне середовище, а люди театру, музики й живопису — зовсім інша спільнота.
У кінематографі та світі відеоігр зв’язок художника, який створює, та бізнесмена, який платить, дуже тісний. Кіношники та IT-фахівці дивляться на театр з великою ніжністю, любов’ю й захопленням. Актор є головним персонажем їхньої роботи, незалежно від того, знімають його на камеру чи малюють у 3D.
Фінансування театру бізнесом є занадто простою формою взаємодії.
Дем’ян Ом
Театрові час подивитися на сферу високих технологій по-новому, перейняти та спробувати використовувати у своєму мистецтві їхні інструменти. З цього справді може вийти щось цікаве.
[c]
[1] Цифрова революція (англ. Digital Revolution) — повсюдний перехід від аналогових технологій до цифрових, що почався в 1980-х і триває в перші десятиліття XXI століття; корінні зміни, пов’язані з широким розповсюдженням інформаційно-комунікаційних технологій, який розпочався у другій половині XX століття, і стали передумовами інформаційної революції, яка, в свою чергу, визначила процеси глобалізації і виникнення постіндустріальної економіки.
Більше про театр як інструмент трансформації суспільства слухайте в подкасті за цим посиланням.
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Знайомтеся з людьми, які працюють над проєктом. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
