Щороку Європейська комісія виділяє сотні мільярдів євро на програми мобільності. Ці кошти допомагають людям подорожувати в інші країни задля отримання знань! Таким чином Євросоюз піклується про розвиток неформальної освіти, мистецтва, інклюзії. Програми досить насичені та, водночас, захопливі. До того ж у більшості випадків безкоштовні або, як варіант, учасникам покривають левову частку витрат.
Навіщо це робиться? Такі програми сприяють розвитку співдружності країн. Громадяни відчувають підтримку своїх держав, починають розвивати власний бізнес, економіка процвітає, конфлікти мінімізуються, країни входять до рейтингу найбезпечніших і розвинених.
Україна ще не вийшла на такий рівень, але не все так погано. Країна має дуже багато проактивних людей, які подорожують, налагоджуючи горизонтальні зв’язки між містами, спілкуються з європейськими інституціями, привозять додому новий досвід. Вони організовують виставки, фестивалі, театри, перфоманси.
Як, наприклад, Вероніка Склярова — крос-культурна лідерка, програмна директорка Parade-fest, фестивалю про право харків’ян на Харків і мистецтво у ньому. Автор «Філософського Саду», засновник Відкритого Університету U Дем’ян Ом та Вероніка Склярова поміркували про революцію у країні та мистецтві, настрої суспільства та про виховну роль театральних фестивалів. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
Мистецтво як панацея
Мистецтво — дуже хороший та ефективний інструмент для налагодження комунікації, об’єднання людей, розвитку критичного мислення, боротьби зі стереотипами. Мистецтво — це інструмент, правильне користування яким безпосередньо впливає на покращення життя громадян, ба навіть інвестує в економічну складову країни.
Культура допомагає вибудовувати цілісне суспільство і налагодити горизонтальні зв’язки між містами. Існує аналогія, що ці контакти схожі на фабричну тканину, гігантське полотно, сплетене з безлічі тонких ниток. Їхні переплетення — це створення спільних проєктів у регіонах. Це своєрідний лакмус розвитку здорового та гармонійного суспільства, в основі якого: свобода, рівність, духовне багатство та матеріальний достаток.
Візьмемо для прикладу Харків, місто, де між людьми панує в основному страх. Якщо ми регулярно проводитимемо тут фестиваль на актуальну тему «твоє право на місто», харків’яни усвідомлять, що місто має потужну мистецьку складову.
Головне у фестивалі — ключове висловлювання.
Вероніка Склярова
Все більше і більше людей приєднуватимуться до перфомансів, розвиватимуть критичне мислення, ставатимуть більш свідомими. Таким чином, фестиваль простимулює подолання радянських стереотипів та обмежень, поступово розвіє страхи, але зробить це толерантно і майже непомітно.
Точка «нуль»
З появою великої кількості культурних подій, фондів, інституту меценатства, різних форм взаємодії бізнесу та мистецтва, розвитком IT-сфери, у громадян країни з’явилася можливість розвиватися, відчуваючи підтримку та віру у власні сили. Україна має потужний потенціал та великі запаси надії та віри, що неабияк сприяє її розвитку.
За допомогою мистецтва я намагаюся показати людям, що у них є право на їхнє місто.
Вероніка Склярова
Цікавий момент. У одній з берлінських резиденцій можна побачити багато прекрасного мистецтва й театру, але німці при цьому досить інертні. Держава щедро фінансує мистецтво, що дозволяє розвиватися без обмежень. Проте руху все одно немає.
Тож, що б ви обрали — ризик чи тепличні умови? Питання без відповіді.
Сучасний театр простий.
Вероніка Склярова
Мистецтво — це не лише рух, в ньому можна почути тишу. Потрапивши до галереї на перфоманс чи музичний концерт, ви можете сфокусуватися на виконавчій майстерності та потрапити у власну точку «нуль».
Сцена як метод виховання
Основною функцією театру дуже довго вважалося виховання глядача. Сучасна робота з аудиторією, навпаки, поволі перетворюється на акт спостереження. Завдяки цьому репертуар коригують згідно очікувань та потреб публіки. Таким чином, сценічна діяльність перетворилася у функціональний інструмент.
Візьмемо пересічний український театр і подивимося статистику проданих квитків. Аншлагом зазвичай можуть похвалитися комедійні, легкі чи класичні вистави.
Примітивність стала синонімом чогось поганого. Насправді ж вона вимагає високого рівня включеності особистості.
Вероніка Склярова
Важкі соціальні теми в театрах піднімають не часто, оскільки на це немає попиту. Глядач переважно приходить розслабитися у м’якому кріслі, насолодитися захопливим дійством, дочекатися антракту, випити скляночку коньяку зі смачним бутербродом і не думати про проблеми.
Це свідчить про те, що просвітницька місія відходить на другий план.
Важливий момент. Якщо дитячі походи в театр викликали в вас нудьгу, ви, швидше за все, ходили не на ті вистави. Секрет любові до театру в тому, щоб знаходити такі спектаклі, які говорять з вами однією мовою.
Театр — це все одно функціональна історія. Він дуже часто підлаштовується під потреби суспільства і під політичні аспекти правлячої партії на той момент. У радянському театрі було дуже багато символізму, який за інерцією зберігся до наших днів. У тому ж ТЮГу (Театр Юного Глядача, скорочено ТЮГ, — Прим. Ред.) є дуже багато символізму, який наші діти не готові розгадувати, їм непотрібно цього робити. Цензура диктувала формалізм і символізм радянського театру.
А театр може бути простим, і комунікація може бути простою, головне — щоб вона діяла на якісь ваші емоції.
І примітивність — не синонім чогось погано зробленого. Примітивність вимагає більшого рівня включення. Відсікати — це не менша праця.
Мистецтво як бізнес
Говорячи про взаємодію мистецтва та бізнесу, ми часто уявляємо схему: хтось дає гроші, а хтось їх освоює. Фонди роблять цей процес більш контрольованим. Сьогодні, на щастя, українські команди також отримали можливість працювати з грантовими та інвестиційними коштами.
Театр приймає дуже різні форми.
Дем’ян Ом
У суспільстві формується кредит довіри, який дозволяє вибудовувати взаємодію мистецтва та бізнесу. До цієї роботи також залучений інститут меценатства та експертної діяльності. Ці напрямки саме прискорили темпи розвитку.
Становлення інституту меценатства — довгий, складний і дуже важливий для сучасної України процес. Це своєрідна емансипація кожного громадянина та усвідомлення ним своєї ролі у розвитку держави. Адже, на жаль, багаторічна опіка держави виховала українців дещо безвідповідальними та нездатними до емпатії.
Україна повинна навчитися правильно використовувати виходи із зони комфорту, конвертувати стреси у трампліни для розвитку.
Дем’ян Ом
Людям важливо пояснювати, що мистецтво розвиває не лише їх самих, але і суспільство в цілому. Якщо звичайний IT-фахівець хоча би двічі на тиждень ходитиме у театр або галерею, це стимулюватиме його розвиток. Та, як не дивно, сприятиме тому, що він стане кращим фахівцем своєї справи. Ось чудовий приклад креативної економіки.
Більше про роль театральних фестивалів, про мистецтво як бізнес і сцену як метод виховання слухайте в подкасті «Філософського Саду».
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті.
«Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови.
«Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Знайомтеся з людьми, які працюють над проєктом. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
