Сьогодні польотом у космос уже нікого не здивуєш. Навіть відпустку на Марсі теоретично вже можна організувати. Що потрібно для польоту на Марс? Від клієнта — гроші, від виконавця — знання.
Знання — найцінніший капітал. В «Ноосфері», організації, що сприяє акумуляції, використанню і поширенню знань, це дуже добре усвідомлюють. В організації популяризують науку і науковий тип мислення, об’єднують фахівців і вчених з різних сфер. Якщо коротко: тут створюють нові шляхи взаємодії освітнього сектору та бізнесу.
Про інтелект та процес пізнання життя і світу, про науку і бізнес, про культурний код України в 11-му випуску проєкту «Філософський Сад» поговорили Сергій Кутовий, директор з інновацій у «Ноосфері», і автор проєкту, засновник Відкритого Університету U Дем’ян Ом. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
Бізнес + технології чи бізнес-технології?
Філософію кожної компанії потрібно формувати, базуючись на тому, що покупець прагне отримати сервіс, а не просто продукт. Кожне підприємство повинне сформувати власну етику. Дуже бажано подавати її разом із сервісом.
Це не означає, що не варто витрачати час на розвиток особливого характеру компанії. Варто, але м’яко. Адже співробітники приходять на роботу за заробітною платою, а клієнти — за надійним, недорогим і якісним товаром.
Це основні рушії бізнесу. Попри це, виграє той, хто, разом із якістю, продає хороші емоції. Відданий співробітник, який розділяє цінності компанії, найбільш ефективний і вигідний для бізнесу. Маємо win-win, адже мотивований співробітник зацікавлений у підйомі кар’єрними сходами. Проте, виявляючи лояльність до компанії, робить це з максимальною віддачею.
Важливо розуміти, в чому полягає сильна сторона спеціаліста. Не можна, скажімо, вимагати від вченого брати на себе СЕО-оптимізацію сайту і ще SMM-менеджмент. Задача керівника — вміти йти на компроміси та робити ставку на експертність робітника. Особливо, коли мова йде про стики різних напрямів.
Сергій Кутовий
Капіталом бізнесу є не машини чи технології, а в першу чергу люди, які створюють якісні продукти та сервіси. Тому, інвестуючи у розвиток людського ресурсу та потенціалу, підприємці формують культуру та філософію своєї компанії.
Люди стають проактивними, робота — ефективною, у країні зростає кількість висококласних спеціалістів. Чим більше таких фахівців, тим цікавіші продукти може створювати країна. А це вже win-win на національному рівні.
Нічого особистого, тільки бізнес
Навряд чи знайдуться кейси, в яких надмірний тиск на людей демонструє добрі результати. Такий підхід створює відчуття в’язниці, з якої хочеться вирватися.
Багатьом керівникам знайома ситуація, коли харизматичний, цікавий та надихаючий працівник при цьому — далеко не найкращий фаховий спеціаліст. Розумний керівник завжди з’ясовує, в чому сильні сторони працівника, а за необхідності — знайде компроміс.
Звісно, в будь-якому бізнесі найважливіше — це особисті контакти. Якщо ти не встановиш зв’язки з партнерами, постачальниками та замовниками, то успішного бізнесу не вийде.
Сергій Кутовий
Бізнес — завжди творчість, пошуки альтернативи. Саме міцні, гарні та згуртовані колективи відіграють найважливішу роль у побудові бізнес-процесу.
За словом до кишені
Існує чимало прикладів, коли перспективні стартапи провалювалися через невміння комунікувати.
На етапі презентації стартапу на сцену зазвичай виходить власник, засновник, ідейний натхненник продукту. Він може бути прекрасним інженером, але при цьому повністю провалити презентацію продукту.
Так, стартап часто програє через банальний брак комунікаційних навичок. Такі ситуації підкреслюють те, що ораторська майстерність — теж мистецтво.
Не для всіх це — вроджений талант. Проте його можна набути. Є маса технік. Скажімо, практика «пітч у ліфті» (elevator pitch). Її ідея в тому, щоб переконати потенційного інвестора купити твій бізнес, доки двері ліфта на відчинилися.
Також можна записувати власні виступи на відео, аналізувати їх та робити висновки.
Культурний код України
В Україні є чимало унікальних фахівців, які використовують доволі прогресивні методи роботи. Якщо зануритися в історію, Україна дала світові чимало великих філософів, винахідників, особливих людей, які створили щось унікальне не тільки для своєї країни.
Наприклад, Ігор Сікорський. Про нього активно говорять як про українця і новатора в області створення та виробництва гелікоптерів. Зараз на його честь називають вулиці. Однак справжнього визнання та слави він зажив за межами нашої країни.
Це може слугувати прикладом того, що країна часом буває ворожою до інновацій. Згадаємо Сергія Корольова — житомирського спеціаліста з ракетобудування. Якщо говорити про філософів, звернемо увагу на Володимира Вернадського, який організував в Україні академію наук.
Свідомість українців досі обмежена рудиментами радянського минулого. Ми досить довго були закритою країною, тож іноземець досі часом видається кимось інопланетним. Невідомо, як себе з ним поводити. Проте варто лише згадати, як довго в наших головах жили стереотипи про Захід, і таке ставлення стає зрозумілим.
Все змінюється з досвідом. Людині необхідно мати більше спілкування та можливостей. На цьому ґрунті зростає розуміння того, що іноземці — такі ж люди. Сучасному поколінню в цьому плані набагато простіше. Адже молодь більше подорожує і вже не ставиться до подорожі як до видатної події в житті людини.
Ми нарешті усвідомили, що світ — доступний, люди — цікаві, спілкуватися — корисно. А ще спілкування дає новий досвід та знання.
Що таке щастя
Питання про щастя — вічне. Всі люди різні, а отже, і щастя для кожного своє. З поняттям «нещастя» простіше. Не потрібні ніякі класифікації, аби визнати, що це важкий стан, якого краще уникати.
Натомість, завжди є можливість перемістити фокус з втрат — на здобутки, з безвиході — на можливості, і спробувати порадіти з цього приводу.
Головне — залишатися відвертим, а це можливо тільки тоді, коли ти здатен говорити прямо та чисто.
Дем’ян Ом
Відчувши себе щасливим раз, будеш і надалі прагнути до цього стану.
Хіба не щастя — розуміти та втілювати амбіції і цілі? А ці процеси — не що інше, як життя, яке, ох, як цікаво вивчати.
[с]
Більше про науку і бізнес, культурний код України, щастя і нещастя, а також про можливий політ на Марс слухайте в подкасті «Філософський Сад».
Також цей текст доступний російською мовою — тут.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Познайомитись з людьми, які працюють над проєктом, можна тут. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
