Будь-який конкурс висвітлює тенденції та проблеми, які виходять далеко за рамки його жанру та тематичного спрямування. Конкурс молодих режисерів YO!DA поставив не лише питання сьогодення та перспектив кіно в Україні, але й питання навчання та його ролі в розвитку креативних індустрій. Про це портал Creativity.ua поспілкувався з членкинею журі конкурсу YO!DA, співзасновницею та керівницею Kyiv Academy of Media Arts (КАМА) Анною Вовк
Як виникла ідея відкрити КАМА та створити програму інноваційної креативної освіти?
Цю історію ми вже багато разів розповідали. Якщо коротко, то це був пошук покликання і цілей на життя, бажання зробити щось цікаве і важливе, для самих себе і таких як ми. Правда, варіантів було декілька: запустити освітній проєкт або відкрити бар. Добре, що ми зупинилися на першому.
Чи потрібні для розвитку креативності особисті здібності та таланти, чи все-таки креативність можна розвинути «з нуля»?
Креативність дуже різною буває. Хоча це слово ми чули багато разів, але саме поняття досить нове, яке ми іноді дуже вузько сприймаємо, тому нам може бути складно її розгледіти. А креативність може бути і побутовою. У психології креативним вважається навіть процес інтерпретації. Тому не уявляю, як виглядає позначка «0» в шкалі креативності. І впевнена, що це навичка, яку можна не тільки розвивати, але і потрібно ще вчитися нею користуватися.
Чи можна розділити креативну освіту на «ремесло» та творчість, «технічні» та «творчі» дисципліни? Чи вони все-таки тісно й органічно взаємопов’язані? Як ви дотримуєтесь балансу між цими дисциплінами в КАМА?
Залежить від того, про що конкретно йде мова. Художник, швидше за все, відповів би вам, що ремесло і творчість можуть бути не пов’язані. І багато хто з тих, хто закінчили художню школу, оволоділи ремеслом, але не стали творцями.
Але я не художник, і, якщо говорити про КАМА, то у нас все-таки це пов’язані речі. А в основі балансу між ними — розуміння що і де ми будемо застосовувати, і навіщо нам взагалі це потрібно.
Чи можуть навчити креативності, на Ваш погляд, так звані академічні «творчі» виші?
Не знаю, як однозначно відповісти на це запитання. Ми в КАМА часто повторюємо, що тут ми створюємо свою особливу атмосферу і середовище для розвитку креативності та навчання. І ми самі як інституція зацікавлені в створенні цієї атмосфери і багато для цього робимо. Не впевнена, що так можна сказати про вищі навчальні заклади.
В чому полягає принципова різниця між навчальним процесом у традиційних творчих вишах та в КАМА?
Практика, менторство, фідбек, живі проєкти, які виходять у світ, портфоліо з цих проєктів, сучасний контекст, формування ком’юніті, особисті знайомства з важливими іменами й лідерами індустрій. Це все наші основні принципи в підході до розробки, постійного оновлення навчальних програм та організації практики. Нас цікавить не тільки процес, а й кінцевий результат. Ми інвестуємо в студентів і знаємо навіщо це потрібно нам самим. Нам цікавий шлях кожного випускника і важливі їх досягнення. Думаю, це і є принципова різниця.
Ви були членом журі конкурсу молодих режисерів YO!DA. Виходячи з Ваших вражень, які нові креативні тенденції Ви помітили, як з часом змінюється та еволюціонує креативне мислення зі зміною поколінь?
З одного боку, ідеї out of the box стали вже дуже схожими між собою. І іноді здається, що бути сміливим стає все складніше. З іншого — рівень подачі конкурсних робіт сильно виріс і разом із ним виріс середній рівень ідей, які подаються на конкурси.
Наскільки, на Ваш погляд, впливають на креативний процес та на креативні індустрії високі технології, які так стрімко увірвалися в наше життя?
По-перше, розвиток інформаційних технологій, робототехніки, штучного інтелекту, біотехнологій, обчислювальної техніки та програмування — це мільйони стартапів, які зароджуються, ростуть, змінюють наше повсякденне життя і формують бачення майбутнього і те, яким ми його будуємо. Це не тільки впливає, це і є творчий процес. Ви подивіться, наприклад, як органічно вписалася технологія NFT у світ мистецтва, а тепер змінює саме поняття і сприйняття того, що таке мистецтво і його цінності.
По-друге, розвиток технологій безпосередньо впливає і на канали комунікації, спосіб подачі контенту і його споживання, сприйняття і безпосередньо на продакшн.
Наше традиційне питання: як ви вважаєте, чи зможе з часом штучний інтелект замінити людину-креатора, людину-творця?
Ну, в листопаді повинна вийти нова книга Генрі Кіссинджера та Еріка Шмідта. Яка так і називається The Age of A.I. And our Human Future. Судячи з того, що на обкладинці друга частина назви про наше з вами майбутнє написана шрифтом подрібніше, то прогнози невтішні.
Але поки що в найближче десятиліття людина швидше конкурує не стільки зі штучним інтелектом, скільки з процесами автоматизації. Тут креатори, лікарі, юристи можуть себе почувати спокійніше, ніж турагенти, водії таксі й люди, які працюють на адміністративних позиціях.
Питання ставив Олексій Фурман
Читайте також:
Маркетолог та письменник Олексій Філановський: наша література може бути більш рафінованою
