Перед виступом на освітній конференції Make it in Ukraine Online Summit 2020 CEO Happy Monday Анна Мазур та команда Make it in Ukraine зустрілись за філіжанкою онлайн-кави та поспілкувались про «команди мрії» та «команди-катастрофи», про набуту незадоволеність своєю роботою, стан HR-культури в українських компаніях та багато чого іншого. Крім цього, Анна Мазур радить книги для професійного та особистісного розвитку, а також ділиться тезами своєї доповіді на онлайн-саміті Make it in Ukraine, який відбудеться 19 вересня.
Як зібрати команду мрії
У будь-якій діяльності треба розуміти, що є важливим для тебе особисто. Ефективними можуть бути як демократичні, так і директивні команди. Залежить від того, який підхід та яка культура підходить тобі як керівнику, з якою командою хочеш робити саме ти.
Коли я розповідаю про наші командні техніки, це часто сприймається як щось фантастичне:
- Наприклад, у нас немає жорсткої системи відпусток: відпочивай, скільки та коли захочеш, аби робота була зроблена, чи був хтось, хто зможе тебе підмінити.
- Немає фіксованих годин початку та кінця роботи, будь-які особисті справи не відкидатимуться десь на задній план.
Звісно, такий формат підійде не всім. В охоронній агенції, скажімо, зовсім інші підходи до того, щоб бути на зв’язку, до позмінної роботи й таке інше. Врешті-решт команда, яку підбирав один керівник, не підійде іншому керівнику, він просто не зможе з нею працювати. Те, що для одного керівника — «команда мрії», для іншого — «команда-катастрофа».
Отже, головний висновок: перед підбором команди докладно вивчіть себе. Тоді команда в комбінації з вашими ключовими керівними навичками дасть чудовий ефект.
Що є «чарівною пігулкою» для тих, хто незадоволений своєю роботою, але зволікає зі змінами
Такої пігулки немає. Багато з тих, хто хоче щось змінити, бажають сісти в «позу Лотоса» та швидко отримати просвітління за один вечір. Або приходять за тим, щоб їм дали готове рішення і вирішили за них. Але це так не працює.
Люди неймовірно дивуються, коли дізнаються, що для пошуку себе у кар’єрі потрібно 2-3 місяці. Це означає саме фултайм-віддачу — вивчення і себе, і ринку. Пошук та вибір роботи — це також робота, якій потрібно виділяти достатньо часу.
Міф про «чарівну пігулку» з’являється, коли ми дивимось на успіх людей у соцмережах. Але там ви не побачите тяжкої та кропіткої роботи, яка стоїть за цим успіхом.
Почуття провини за незадоволеність
Є одне гарне прислів’я: «За одну ніч не можна змінити своє життя, але можна змінити мислення. І саме це змінить ваше життя». Такий підхід може спрацювати, якщо у вас є небажання миритись з незадоволеністю. В нас з дитинства закладають певний рефлекс заперечення. Пам’ятаєте це: «Поки не з’їж, не встанеш з-за столу»? Тож людина часто втрачає здатність відкидати те, що їй не подобається та є неприйнятним. Ми звикаємо терпіти. Навіть докоряємо собі: «Об’єктивно все добре, зарплата непогана, компанія нормальна. Про що ще мріяти? Он, дивись, діти в Африці голодують, а ти невдоволений своїм життям». Саме так, це — наше життя, тому незадоволеність — це повноцінна причина щось змінювати. А ми не маємо внутрішнього дозволу на це.
Про силу маленьких кроків
Часто можна спостерігати й іншу крайність. Людина каже собі: «Усе! Досить!» і різко звільняється з роботи одним днем. Драматизм із серії «Змінити все тут і зараз!» — це теж неправильно. Такі зміни можуть красиво звучати в історіях, але насправді вони частіше призводять до депресій та бідності, коли фінансова подушка скінчилась, а роботу так і не знаходиш. Набагато краще змінювати своє життя поступово, маленькими кроками готувати себе до змін. Дати собі час, щоб зрозуміти, куди ти хочеш дійти та що це мають бути за кроки. Нам ще цього треба вчитись.
Чому кандидати й фахівці ворогують з рекрутерами та HR: хто правий, хто винуватий
Зазвичай, проблема є з обох сторін. Ось дві головні тези:
1. Моя особиста думка — у нас HR-ринок досі незрілий. Багато людей йде у професію HR без достатнього осмислення, за залишковим принципом. Дуже багато непрофесіоналізму, нерозуміння, незацікавленості. 6 з 10 співбесід будуть дуже погано побудовані саме через HR.
2. Але є проблема і з боку кандидатів. Постійно пишеться й говориться: як готуватись до співбесіди, яким повинно бути резюме. Але 8 з 10 кандидатів досі надсилають жахливі резюме, з яких нічого не можна зрозуміти про досвід та професіоналізм.
Обидві проблеми вирішуються лише поступовим навчанням. Потрібна як зрілість HR-ринку, так і більша усвідомленість з боку кандидатів.
На жаль, у школі нас не навчали, як побудувати кар’єру. На Заході зараз багато уваги приділяється розвитку Employability Skills (навички працевлаштування). Ми ще тільки починаємо розуміти, що працевлаштування — це окрема сфера, що потребує якісної підготовки.
Стан HR-культури в українських компаніях
У нас у країні вистачає контрастів. З одного боку, у нас є чудові компанії, які є бенчмарками для всього світу. Є потужна математична школа, професійні технічні таланти. Багато наших компаній, особливо у сфері IT, можна ставити за приклад, як треба будувати процеси, культуру, внутрішні ініціативи. Щоб потрапити до компаній, які є взірцем кадрової культури, треба розвиватись, адже там завжди висока конкуренція.
З іншого боку — є державні або приватні компанії, якими керують «люди з 90-х». Вони керують силою, вважають, що стрес-інтерв’ю — це найкращий спосіб побачити, чи витримає кандидат приниження і чи зможе надалі працювати з цим «чудовим» керівником. Про комфортну роботу та партнерство тут навіть не йдеться. Скоріше, рабство.
Ці два протилежні світи можуть існувати навіть у межах одного офісного центру, бути сусідами.
Людина оцінює компанії та приймає рішення, чи підходить їй такий формат, чи зможе вона працювати в жорсткій атмосфері. Можливо, ринок і відсутність охочих працювати в таких недружніх компаніях примусить керівництво переглянути свої підходи до власної HR-культури.
Чи достатньо цікаві для талантів українські компанії у порівнянні з міжнародними
1. Якщо декілька років тому ми бачили істотну міграцію за кордон, то цього року маємо світову кризу. Майже у всіх компаній та ринків є певні обмеження та складнощі. До того ж кордони подекуди повністю або частково закривають.
2. Деякі з українських компаній настільки відомі у світі, що фахівці з інших країн залюбки їдуть працювати до нас. Наприклад, стратегія Preply — зібрати в Україні експатів-менеджерів з різних країн. І це їм вдається. Схожим шляхом йдуть і деякі інші українські компанії. Тож я вважаю, у нас все дуже непогано, і українські компанії досить конкурентні та цікаві як світовим ринкам, так і фахівцям, які хочуть розвиватись в них.
Що почитати для розвитку: 16 рекомендацій від Анни Мазур
Книги для самовизначення та пошуку свого:
- Кен Робінсон, «Покликання. Як знайти те, для чого ви створені»
- Міхай Чіксентміхайі, «Потік. Психологія оптимального переживання»
- Клейтон Крістенсен, «Стратегія життя»
- Ден Вальдшмідт, «Будь кращою версією себе»
- Барбара Шер, «Мріяти не шкідливо» і «Про що мріяти»
- Даніелла Лапорт, «Розпали вогонь»
- Джей Мег, «Важливі роки. Чому не варто відкладати життя на потім»
- Джулія Кемерон «Шлях художника»
Книги для професійного розвитку:
- Даніель Канеман, «Думай повільно … вирішуй швидко»
- Роберт Чалдіні, «Психологія переконання. 50 доведених способів бути переконливим»
- Кейт Феррацці, «Ніколи не їжте поодинці і інші правила нетворкінгу»
- Остін Клеон, «Кради як художник»
- Адам Грант, «Оригінали. Як нонконформісти рухають світ»
- Максим Ільяхов, Людмила Саричева, «Пиши, скорочуй. Як створювати сильний текст»
- Ігор Манн, «Номер 1. Як стати кращим в тому, що ти робиш»
- Стівен Кові, «7 навичок високоефективних людей»
Тизер виступу 19 вересня на онлайн-саміті
Розповідатиму про таке:
- Як зрозуміти, що насправді важливо при виборі компанії?
- За якими маркерами можна оцінити компанію?
- Де шукати інформацію про компанії?
- Які питання ставити роботодавцеві?
- Як підготуватися до співбесіди?
- Як прийняти рішення і не помилитися?
Приходьте та запитуйте.
За даними опитування, проведеного Ipsos, безробіття входить у трійку проблем, які зараз найбільше непокоять людей, поступаючись у цьому рейтингу лише COVID-19. Тому експерти з психології та кар’єрного розвитку пропонують кілька порад, дотримуючись яких можна знайти в собі сили впоратися з втратою роботи та рухатися далі.
