Навіщо продуктовим компаніям розумітися на культурних кодах? Як це розуміння вибудовується на етапі ведення бізнесу? Чого нам не вистачає і в чому полягає сила української культури? Як спіймайти культурний код за хвіст? Саме цим питанням присвячена бесіда CОO New Media Services (Zürich Area, Switzerland) и Partner at Startup.Network Switzerland Анастасії Білоус та автора проєкту «Філософський Сад», засновника Відкритого Університету U Дем’яна Ом. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
У кожному бізнесі є місце для культури
Культурний феномен дуже добре відчувається під час роботи у міжнародних командах. Що говорити про ефект від співпраці з американською, європейською, азійською чи австралійською командою, якщо навіть у межах України люди є носіями дуже різних культурних особливостей?
У кожної нації формуються свої поняття. Це називають менталітетом. Культурний фактор у першу чергу варто вивчати під час організації роботи та виходу на міжнародний ринок.
Однією зі складових культурного коду України є той факт, що люди не вміють вчитися.
Дем’ян Ом
Для успішного ведення проєктів на міжнародному ринку одного знання основ проєктного менеджменту замало. Необхідно розуміти культуру людей, історію, цінності, книги, які вони читають, фільми, які дивляться. Потрібно вивчити особливості процесу навчання у школах та університетах, відмінності у взаємодії між студентами та викладацьким складом.
На перший погляд, це ніяк не стосується бізнесу. Але чим краще люди розуміють культуру одне одного, тим якіснішою стає комунікація та порозуміння у команді. Відповідно — робота стає більш ефективною. Адже коли кожен лишається в межах свого замкненого світу, комунікація та взаєморозуміння не налагоджуються.
Команда — це складна система
Розумний керівник і менеджер завжди працює над тим, аби створити доброзичливу атмосферу та зростити зерно мотивації у колективі. Компанії, робота яких не потребує фізичної присутності співробітників, можуть дозволяти їм подорожувати, працювати віддалено. При цьому всі лишаються у виграші, особливо, самі компанії.
Адже даючи людям більше свободи, менеджер стимулює в працівниках інтерес до нового, що спонукає до особистого розвитку. А розвиток і успіх працівника — це розвиток і успіх всієї компанії.
Існує думка, що українці роблять дуже якісний в технічному плані продукт. Це наша сильна сторона. Однак з побудовою сервісу і просуванням продукту є певні складнощі. Одних лише знань тут вже недостатньо.
Вся справа у культурному коді
Більшість українців очікують, що прийде магічний менеджер, який все розкладе по поличках та розповість, що їм робити.
Анастасія Білоус
Історично склалося так, що українці майже весь час перебувають в очікуванні дива. Яке станеться з ними саме собою. Радянське минуле витравило ініціативу, потяг до лідерства. Нас привчили до міцних лабетів і постійного контролю. Саме з тієї доби походить очікування українців, що відповідальність візьме на себе хтось інший.
Наша прикра відмінність — постійне невдоволення, написане навіть на обличчі. А також не завжди свідомі сподівання на чарівника, який все вирішить. Це особливо помітно в аеропортах. Обличчя співвітчизників різко контрастують з громадянами інших країн.
Загальний песимізм підгодовує небажання пізнавати щось нове. Цим можна пояснити, наприклад, процвітання аутсорс-компаній. Попри досить великий економічний бенефіт, українці не реалізують свій потенціал.
Розвивати інакше
Важливо мотивувати людей та пробуджувати в них цікавість. Пам’ятати про баланс між батогом і пряником. У креативних індустріях зазвичай практикується «батіг»: песимістичних та злих просто звільняють. Адже змінити гнів на милість у людині можливо лише тоді, коли вона сама цього забажає. Тож немає сенсу витрачати ресурси на негативно налаштовану людину.
Завдання будь-якого керівника та менеджера — спробувати надихнути свою команду, поєднати всіх на гребені однієї хвилі. Умови для цього є. В Україні зараз активно розвивається бізнес, зростає рітейл, рестораторство, продакшн, хореографія. Це і є той пряник, який хочуть отримати люди. Відкрито доступ до великої кількості конференцій, спеціалізованих шкіл, колаборацій з іншими країнами. Така палітра можливостей підштовхує українців рухатися, навчатися, розвиватися.
Ніколи не пізно і не рано цікавитися новими процесами, що відбуваються у нашому суспільстві та в цілому світі. Якщо ввести в пошук «приказки про знання», система миттєво видасть більше ніж 4 млн. результатів. Можливо, якась із цих приказок сповнить вас мотивацією до пізнання. А це, в свою чергу, неодмінно призведе до покращення якості життя.
[c]
Більше сенсів та відкритих питань щодо того, як зрозуміти культурний код, і не лише український, ви знайдете в подкасті.
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Знайомтеся з людьми, які працюють над проєктом. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
