28 жовтня у Києві відбудеться презентація книги-альбому з унікальним на сьогодні дослідженням «Українці XYZ: звички, смаки, побут» та запуск однойменного цифрового музею.
Про що наші книга і музей?
Про нас з вами та про повсякдення, в якому формувалися молоді українці різних поколінь. Це дослідження побуту українців, починаючи з 1991 року. Уявіть, 30 років Незалежності — у звичках, смаках, вуличній моді, їжі, дизайні осель, легендарних ковдрах на стінах у 90-ті, касетниках, перших ПК, травневих пікніках, копанні картоплі й навіть у сексуальних вподобаннях. Про все це ми не тільки розказуємо, але й показуємо за допомогою фотоархіву.
Чому ми вважаємо, що це заслуговує на вашу увагу?
Крім аналітичних досліджень, проведених кураторкою проєкту Мартою Мольфар, книга містить об‘ємний фотоархів. Основа фотоархіву — вернакулярні або повсякденні, аматорські фотографії. Кожне фото — це маленька особиста історія. Ми вирішили зібрати й зберегти наше приватне буття, нашу повсякденність у деталях. Без зірок і селебретіс, без історичних постатей і політиків. Абсолютно «народна» історія — без глянцю, без позування, без героїзації. (Насправді кілька зірок там є, але лише тому, що вони надали дійсно унікальні фото зі своїх домашніх архівів). І серії знаних фотографів у нашій книзі також є. Вони настільки органічно доповнюють архів, що разом створюють відвертий «народний» домашній альбом.
З фотоархівом працювали: художник Андрій Достлєв, авторка ідеї, текстів та кураторка проєкту Марта Мольфар, артдиректор цифрового музею Ярослав Солоп, фоторедакторка проєкту Льоля Гольдштейн, дизайнерка-верстальниця Галина Букша.
До чого у проєкті три букви XYZ?
Це назви трьох поколінь. За теорією поколінь їх набагато більше, але ми зупинилися лише на цих трьох, бо їхня молодість прийшлася вже на незалежну Україну.
Ми намагалися дослідити спільні риси й розбіжності. Виділили тренди кожного з трьох десятиліть: що їли, у що вдягалися, як прикрашали житло, як розважалися.
Цікаво було спостерігати за змінами та виділяти сталі моменти. З’ясувалось, що найбільше розбіжностей у ставленні до сексу, гендеру і тіла. Розбещені «ікси» і цнотливі «зети» (насправді не цнотливі, а просто не всеїдні). І «ігреки», які надивившись у дитинстві буремні прояви секс революції 90-х, одружуються пізніше за інших. Звісно, абсолютно узагальнювати не можна. Але спільні риси — чудовий інструмент для досліджень
Кожний тематичний розділ у книзі та музеї починається з порівняльного аналізу трьох поколінь, чия молодість прийшлася на роки незалежності. Досліджувала і писала тексти Марта Мольфар. Авторські переклади англійською робила ірландська письменниця українського походження Вікторія Мєлковська.
Чим цей проєкт важливий і цікавий для широкого загалу?
У нашому проєкті «Україна X-Y-Z. Звички. Смаки. Побут» три складові: книга-альбом, цифровий музей і документальний фільм. Всі вони досліджують зміни за 30 років не тільки у зовнішніх побутових проявах, а й ментальні. Ми показуємо зміни в нас самих, в наших звичках і свідомості через повсякденні деталі. Якими ми були і якими ми є зараз. Ми не повчаємо, не робимо висновків за читача/спостерігача — ми даємо потужний привід для рефлексії та осмислення ментальності українців часів Незалежності. Книжкова «машина часу» — 30 років за 300 сторінок. Але через особисте, через звичайне і знайоме кожному. Артдиректор Андрій Достлєв, прихильник вернакулярної фотографії, настільки тонко і вдумливо поєднав на сторінках книги різні світлини, що сама книга вже стала артоб’єктом,
Це серйозна праця, яку нам вдалося зробити за неймовірно короткий термін.
Частина проєкту — документальний фільм «Квіти України», що розкриває настільки особисте в трьох поколіннях, що книзі та сайту-музею не під силу. Продюсер фільму Гліб Лук‘янець, режисерка Аделіна Борець.
До участі в проєкті ми залучили своїх друзів і знайомих, звернулися до інформаційних агенцій, фотографів та фотографічних об’єднань, запрошували до участі за допомогою соціальних мереж та розповідали про проєкт на Українському радіо. Ми зібрали 3000 світлин, які розповідають побутові історії. Шкода, що ми не мали технічної змоги використати всі надані зображення. Проте, ми вдячні кожному, хто не залишився байдужим і приєднався до проєкту «Україна XYZ. Звички. Смаки. Побут».
Одна з переваг проєкту — двомовність. Українська та англійська. Це дає можливість чесно і відверто розповісти про себе громадянам інших країн, зацікавити Україною і, ми сподіваємось, викликати симпатію до нас. Фокус-група європейців, на яких ми тестували нашу книгу, підтвердила ці сподівання.
Команда проєкту:
- Гліб Лук‘янець — продюсер проєкту, засновник Гоголь-фундації, українсько-польський кінопродюсер, чиї фільми номіновані багатьма європейськими фестивалями, в тому числі акредитованими Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів FIAPF.
- Марта Мольфар — авторка ідеї, текстів та кураторка проєкту, радіоведуча, сценаристка, співзасновниця Київської творчої спілки акторів-дикторів.
- Андрій Достлєв — артдиректор проєкту, художник, дослідник вернакулярної фотографії.
- Олександра Дубічева — менеджерка проєкту, партнерка агенції маркетингового консалтингу Filberry.
- Тарас Боровик — менеджер цифрового музею, креативний директор та співвласник креативної діджитал-агенції «kruzhok».
- Ярослав Солоп — артдиректор цифрового музею, ідеолог та дослідник архіву сучасного фотографічного доробку UkrainianPhotoFoundation (UPF).
- Льоля Гольдштейн — фоторедакторка проєкту, креативна директорка журналу Bird in fly.
- Анастасія Левінська — піар-директорка проєкту, засновниця креативної агенції Levin group, керівник асоціації креативної індустрії SPOM.
- Катерина Прокопова — асистентка піар-менеджерки.
- Юлія Сачук — менеджерка інклюзивної частини проєкту, співзасновниця і керівниця громадської організації «Боротьба за права / Fight For Right».
- Вікторія Мєлковська — авторський переклад англійською, ірландська письменниця українського походження.
- Дизайнерка-верстальниця — Галина Букша.
- Редакторка українських текстів — Надія Гончаренко.
- Редактор англійських текстів — Кірон Хопкінс (Ciaran Hopkins).
- Коректор (українська) — Олександр Богомолець-Бараш.
- Режисерка-постановниця — Аделіна Борець.
- Оператор-постановник — Богдан Борисенко.
- Режисер монтажу — Олександр Легостаєв.
- Другий режисер — Олександр Чубун.
- Оператор — Богдан Розумний.
- Звукорежисер на майданчику — Денис Кашчей.
Партнери проєкту:
- Гоголь фундація (Нідерланди)
- Національна спілка журналістів України (НСЖУ)
- Креативна агенція GRAPE
- Видавництво «Майстер книг»
- Громадська організація «Боротьба за права»
Читайте також:
«Сторітелінг у фотографії»: книга, що навчає розповідати дивовижні візуальні історії
Як уникнути відчуття самотності в епоху віддаленої роботи
