17 вересня в рамках KYIV MEDIA WEEK 2019 відбулася конференція «Боротьба з піратством в Україні: 5 «навіщо» і результати боротьби з крадіжкою контенту».
Навіщо це потрібно правовласнику? — на це відповідала індустрія: StarLightMedia, Star Media та Global Images Ukraine. Спочатку спікери зійшлися на тому, що захист авторських прав життєво необхідний для бізнесу. «Я не розумію, як правовласник може не хотіти боротися з піратством! Це економічно вигідно, і за цим майбутнє. Якщо ми не захистимо своє, його просто візьмуть, безкоштовно», — заявив Микола Фаєнгольд, комерційний директор Digital & Pay TV телегрупи StarLightMedia.
Відтак перейшли до конкретики. Микола запросив усіх правовласників звертатися до Дмитра Левіна, керівника Центру моніторингу контенту дивізіону Digital & Pay TV StarLightMedia. Центр займається тим, що щодня відловлює в мережі контент правовласників — замовників Центру, розміщений без їх дозволу, і вживає заходів для боротьби з крадіями. «Дмитро безкоштовно надасть консультацію, як притиснути піратів, — зазначив Микола. — Публічні інструкції щодо кожної дії, яка може знадобитися правовласникові для захисту його контенту, розміщено на сайті Ініціативи «Чисте небо». З цим може впоратися будь-який співробітник!». Те, що у Дмитра є досвід, підтверджують результати телегрупи StarLightMedia за минулі 12 місяців: вони домоглися припинення крадіжки контенту 236 сайтами. За їх запитом з пошукової видачі Google видалено 16 168 посилань на піратський контент. 261 тисяча нелегальних відео видалено із сайтів, а 61 55 — із соціальних мереж. Ще одне підтвердження ефективності роботи правовласників — «1+1 Медіа» видалили 25 130 відео з інтернету і 4232 посилань на піратський контент з пошукової системи Google.
Також Микола Фаєнгольд розповів, як будь-хто з правовласників може заробити і повернути витрати на всіх додаткових співробітників. А ще скільки рекламного інвентарю (і грошей) принесли холдингу моніторинг інтернету та створення власної відеомережі.
«Боротьба з піратством — вигідна для правовласника справа», — підтверджує Олексій Шульдешов, генеральний продюсер ТВ-каналів Star Media. Він поділився досвідом компанії щодо зачищення нелегально розміщеного контенту. Понад мільйон заблокованих або вилучених з пошукових систем посилань за 6 років боротьби і, як результат, збільшення монетизації архівної бібліотеки на YouTube на 30-40 %.Треба віддати належне і цьому правовласникові: експертиза і практичні навички Star Media стосовно захисту своїх прав інтелектуальної власності дозволили надавати ці послуги й іншим продакшн-студіям. «На багатьох великих піратських майданчиках ми з часом отримали доступ з правами адміністратора, — поділився лайфхаком Олексій. — До того ж досить оперативно блокуємо нелегальний контент у соцмережах. На те, щоб «очистити» бібліотеку нашого партнера в інтернеті, видалити посилання і піратські роздачі, знадобиться майже 4-5 місяців. Далі — постійно підтримувати чистоту». Зручно, погодьтеся.
Директор з продажу Getty Images Ukraine Кирило Матвієнко поділився своїми збентеженнями, що для виробників фільмів та серіалів наразі не зовсім відомі. Для новинних агенцій головною проблемою є нерозуміння онлайн ЗМІ простого факту: у новинних світлин теж є власник! За словами Кирила 95 % українських інтернет-ЗМІ не дбають про те, щоб отримати дозвіл на публікацію ілюстрації до новини. Для них головне — швидше її розмістити! Проте вихід є. «Вступивши до «Чистого неба», ми з подивом виявили, як ефективно працює блокування грошових потоків на користь порушників права інтелектуальної власності, — розповів Кирило Матвієнко, зважаючи напартнерство з рекламодавцями, вже відпрацьоване «Чистим небом. — Тепер у наших планах — блокування сторінок порушників в соцмережах».
«Навіщо рекламодавцям й іншому бізнесу дотримуватися авторських прав?» — на це відповіла Олена Андрієнко, головна юристка рекламного холдингу Publicis Group. Олена говорила про колективну довіру і прагматичні причини її нарощувати. Тому що це означає зниження репутаційних ризиків для бізнесу, зменшення шансів купити контрафактну продукцію для споживачів, поліпшення іміджу країни в міжнародній економіці. Тож знову наражаємося на «як?» — практикам, які зібралися на конференції, було цікаво саме це. «Є документальні незручності придбання прав — потрібна оплата нерезидентам і/або банківськими картами, підтверджувальні документи не надаються. Договори з великими фотобанками пропонуються без можливості внести правки. Але ми — теж велика компанія, і дотримуємося мережевої політики та виконуємо вимоги наших клієнтів. — Олена поділилася своїм досвідом про те, що часом складно дізнатися, кому належать права на музику і відео, а дізнавшись, може бути таке, що ці особи не представлені в Україні. — Розумність ціноутворення теж викликає чимало питань», — зауважила юрист.
Навіщо українській державі боротися з піратством — розповів Валерій Жалдак, директор департаменту інтелектуальної власності Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Валерій нагадав, що відповідно до закону державні органи вчиняють правоохоронні дії тільки на вимогу правовласника. Від нього і має надходити (і надходить) ініціатива та підтримка процесу. Бурхливу реакцію залу викликало повідомлення Валерія Жалдака, що в новій редакції закону про авторські та суміжні права розглядається можливість передбачити відповідальність за легальність поширення контенту всіх причетних сторін — в тому числі провайдерів інтернету. (Відповідальність рекламодавців за фінансування піратства передбачена і зараз). Тетяна Попова, голова Ради асоціації «Телекомунікаційна Палата України», вважає, що в такому разі провайдерам і операторам мають доручити моніторити трафік, «фактично здійснюючи цензуру». І хоча питання поділу блокування доступу до поцупленого контенту і блокування доступу з міркувань цензури не має викликати труднощів, бо є простий суб’єкт — автор, володар прав на контент, — і блокувати може тільки він (або на його вимогу), та для провайдерів можуть виникнути складнощі й технічного характеру. Саме щодо цього Валерій повідомив, що проект наразі обговорюється, і дуже важливо мати аргументи всіх зацікавлених сторін, аби виробити максимально ефективний дієвий закон.
Міжнародне «Навіщо?» пояснювала Даце Котзева, виконавча директорка латвійської Асоціації «За легальний контент». За даними gemiusAudience, в Латвії на серпень 2019 року налічується майже 1 млн інтернет-користувачів (ПК), які щомісяця відвідують легальні онлайн- та відеосервіси (населення Латвії — 1,9 млн осіб). З них 64,5 % припадає на YouTube, 6,25 % — на Google Play і 5,78 % — на Netflix. Даце розповіла, якими шокуючими були показники медіапіратства в 2015 році, коли починала працювати їхня організація. А також, як кілька державних установ навчилися домовлятися про спільні дії, і як довелося навчати поліцейських особливостям захисту контенту в інтернеті. Дуже жвавий резонанс викликав кейс по боротьбі з великим піратським ОТТ-сервісом: боротьба вийшла вже на завершальну стадію. Наступного тижня сервіс мають намір заблокувати на території Латвії на рівні доменного імені і на рівні трафіка.
Зрештою останнє «Навіщо?» — від кінцевого користувача. Про це та як еволюціонують його уявлення про поцуплений контент, розповіла модераторка дискусії Катерина Федорова, директорка Громадської спілки «Ініціатива «Чисте небо». Катерина представила звіт про дослідження компанії Gemius «Аналіз загальних тенденцій знання і використання онлайн-, відеосервісів». «Бездоганність новини в тім, — зазначила Катерина, — що помітно зросла готовність користувачів платити за легальний контент! А також майже вдвічі знизилася кількість тих, хто не вважає за потрібне боротися з крадіжками контенту».
Завершуючи конференцію, Катерина Федорова подякувала за увагу і закликала всіх — й інтернет-глядачів, і представників бізнесу — продовжувати змінювати ситуацію з крадіжкою інтелектуальної власності в Україні. Як заявила у своєму виступі Олена Андрієнко: «У будь-якому разі йдеться про співеволюцію всіх учасників ринку, і всі ми є не тільки спостерігачами, а й активними учасниками цього процесу!».
