Державна підтримка української кіноіндустрії
Незважаючи на численні економічні та політичні проблеми останніх років та неспокійні для України часи, вітчизняна аудіовізуальна індустрія наразі на підйомі. Виробники телевізійного та кіноконтенту розширюють горизонти, покращують якість свого продукту та отримують дедалі більше підтримки з боку держави. Так, Верховною Радою України був прийнятий довгоочікуваний закон «Про державну підтримку кінематографії». Впровадження нового законодавства дозволить іноземним виробникам окупувати до 16,6% виробничих витрат, витрачених на території України. Крім того, планується, що іноземні виробники зможуть отримувати додаткову 10% відшкодування витрат на оплату праці (у тому числі на таланти) у Києві та Севастополі та 4,5% окупності – на решті території України для нерезидентів України. Впровадження нового законодавства дозволить іноземним кіновиробникам повертати до 16,6% своїх витрат на виробництво кіно на території України, а також 10% витрат в Києві і 4,5% – на решті території України на виплату винагороди акторам та членам знімальної групи (у тому числі на залучення талантів), які не є громадянами України.
Державна підтримка національного кінематографа може надаватися всім юридичним особам, незалежно від форми власності – державної, приватної, корпоративної тощо. Повнометражні та анімаційні фільми можуть претендувати на державні кошти в обсязі до 80% бюджету, телесеріали – до 50%, а документальні фільми, просвітницькі та дитячі програми – всі 100%.
У 2018 році на підтримку вітчизняного кіновиробництва виділено 500 млн. грн. ($17,4 млн.). Ще 500 млн. грн. виділено на підтримку виробництва «патріотичних» фільмів, проте цими коштами буде розпоряджатися Міністерство культури, а не Держкіно. Нещодавно створений Український культурний фонд також отримав 200 млн. грн. на підтримку вітчизняного кіновиробництва.
Система підтримки кіноіндустрії зазнала змін і з точки зору оподаткування: прокат і дистрибуція вітчизняних та іноземних фільмів в Україні, озвучених державною мовою, звільняються від ПДВ до 1 січня 2023 року. Багато товарів та послуг, що імпортуються для виробництва кіно, також звільняються від ПДВ.
Касові збори в Україні
У 2017 році в українських кінотеатрах було показано 294 фільми (у тому числі анімаційні фільми) і 29 тематичних колекцій. 22 фільми були вироблені в Україні або спільно з Україною. За наявними даними, в 2017 році українські фільми зібрали близько $3,58 млн., а кількість глядачів становила 1,389 млн. осіб.
За період з 29 грудня 2016 року по 31 грудня 2017 року касові збори в Україні в національній валюті сягнули 2 205 млрд. Це близько $81,24 млн., що на 27,3% більше, ніж у 2016 році. Загалом продано 28,7 мільйонів квитків, що на 4,5 мільйони більше за 2016 рік.
Виробництво повнометражних фільмів в Україні також на підйомі завдяки збільшенню державної фінансової підтримки. Якщо у 2011 році в українських кінотеатрах був показаний лише один фільм вітчизняного виробництва, то у 2015 році таких фільмів було вже 29. За інформацією Держкіно, у 2018 році цей показник зросте до 49. Найважливішою тенденцією є власне не збільшення кількості, але зростаючий інтерес до українських фільмів серед глядачів, результатом якого є нові рекорди касових зборів. Наприклад, у 2017 році чотири вітчизняних фільми зібрали 20 млн. грн. (близько $770 000) кожний: комедії «Слуга народу – 2» виробництва Студії «Квартал 95» і «DZIDZIO Контрабас» компанії Solar Media Entertainment, військова драма «Кіборги: Герої не вмирають» компанії Ідас Філм і сімейне фентезі «Сторожова застава» компанії Kinorob (FILM.UA Group). Цього року українсько-латвійська комедія «Свінгери» компаній F Films і Platforma Filma зібрала понад 22 млн. грн. (близько $840 000).
На початку березня 2018 року художня анімація «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» компанії Animagrad Animation Studio (FILM.UA Group) встановила новий рекорд касових зборів серед прем’єр українських фільмів, зібравши 21,5 млн. грн. (близько $ 820 000) за перші вихідні. На сьогодні касові збори фільму складають близько $1,37 млн.
Вихід на міжнародні ринки
Українські художні фільми та повнометражна анімація тільки починають підкорювати міжнародний ринок. І перші результати дійсно обнадіюють. Так, українська 3D-анімація «Микита Кожум’яка» виробництва Київської компанії Panama Grand Prix була продана у більш ніж дванадцять країн, у тому числі Японію, Китай, Південну Корею, Велику Британію, Польщу, Туреччину, Індію, Чеську Республіку, Болгарію, країни Близького Сходу, екс-Югославії і Балтії.
«Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» – це перший анімаційний повнометражний фільм виробництва анімаційної студії Animagrad, призначений для українського та міжнародного прокату. Загальні касові збори проекту сягнули близько $1,37 млн. в українських кінотеатрах, його з успіхом показують у Туреччині, Румунії, Болгарії та Хорватії. Цей фільм був проданий у більш ніж 50 країн та регіонів – Китай, Південну Корею, Францію і франкомовні території, Польщу, Ізраїль, Німеччину, Австрію, Швейцарію, Литву, Латвію, Естонію, а також країни Близького Сходу та Південної Африки. Ще одна анімація в лінійці продукції Animagrad – «Мавка: Лісова пісня» – також подорожує світом і цікава багатьом іноземним покупцям (прем’єра проекту запланована на 2019 рік).
Українське фентезі «Сторожова застава» виробництва Kinorob продано до Китаю, Індії, Франції та франкомовних регіонів, Південної Кореї, Білорусі, Казахстану, Молдови та Киргизстану. Ліцензію на повнометражну комедію «DZIDZIO Контрабас» надано Китаю. Українсько-російська військова повнометражна драма «Незламна» стала доступною для користувачів Amazon Prime в США та Канаді.
Міжнародний інтерес
Завдяки величезному різноманіттю локацій, низьким виробничим витратам, а також професійним та досвідченим виробничим групам Україна приваблює багатьох іноземних продюсерів. Протягом останніх 20 років тут було знято понад 50 міжнародних проектів (за винятком російських). Серед найбільш відомих слід згадати «Честь Шарпа» (Sharpe’s Honour) і «Битва Шарпа» (Sharpe’s Battle) (1994-1995 роки, США) з Шоном Біном, «Чорноморський рейд» (Black Sea Raid, 1997 рік, США), «Легенда про піаніста» (The Legend of 1900, 1998 рік, Італія), «Будинок літаючих кинджалів» (House of Flying Daggers, 2004 рік, Китай, Гонконг), «Гіркі жнива» (Bitter Harvest, 2016 рік, Канада) і багато інших. Очевидно, що після впровадження грошових рібейтів для іноземних кіновиробників та підписання міжнародних угод щодо копродукції, Україна матиме більше шансів для налагодження партнерських стосунків та спільного кіновиробництва.
Тільки за останні роки в Україну приїжджали знімати свої проекти такі відомі світові кінодіячі як Агнешка Голланд (режисер «Гарет Джонс», 2018 рік), Жан Рено (у головній ролі «Останнього кроку», 2019 рік), Тьєррі Арбогаст (оператор-постановник «Останнього кроку», 2019 рік) та інші.
Обсяги міжнародної копродукції в кінопрокаті України у 2017 році значно зросли. Найбільш помітними завдяки чисельності іноземних копродюсерів є три стрічки – «Лагідна» Сергія Лозниці, «Межа» Петера Беб’яка та «Іній» Шарунаса Бартаса.
Стрічка «Лагідна» є копродукцією шістьох країн: Slot Machine, Arte France Сinema (Франція), кінокомпанії Джі Пі (Росія), Looks Film & TV (Німеччина), Студії Уляна Кім (Литва), Wildat Art and Graniet Film (Нідерланди) і Solar Media Entertainment (Україна). Цей фільм було відібрано для змагання за «Золоту пальмову гілку» в рамках головного конкурсу на Каннському кінофестивалі в 2017 році.
Стрічка «Межа» – це ко-продукція української компанії Гарнет Інтернешнл Медіа Груп, словацьких Wandal, RTVS і HomeMedia, а фільм «Іній» є виробництвом компаній Інсайт Медіа і Tato Film (Україна), студії Kinema (Литва), KinoElektron (Франція) і Donten & Lacroix Films (Польща) за підтримки Литовського кіноцентру, Польського інституту кіномистецтва та телеканалу Arte (Франція).
Слідом за рекордною прем’єрою, коли стрічка «Межа» посіла перше місце у Словаччині за касовими зборами, після 14 тижнів прокату вона залишилась у двадцятці кращих, а число проданих квитків становило 325 тисяч. Стрічка була висунута від Словаччини на «Оскар», як найкращий фільм іноземною мовою, але не номінована. Французький веб-сайт Libération включив стрічку «Іній» у двадцятку фільмів 2017 року, які обов’язково слід подивитися. Цей фільм було показано в рамках «Двотижневика режисерів» на Каннському кінофестивалі в 2017 році. І подібно «Межі», фільм було висунуто від Литви на «Оскар», у номінацію «Кращий іноземний фільм», але не номіновано.
Минулого року вийшли ще кілька міжнародних ко-продуктів, такі як італійсько-українська повнометражна комедія «Ізі» Андреа Маньяні та українсько-німецький документальний фільм «Школа № 3».
Успіх на фестивалях
У 2017 році фільми, вироблені в Україні або спільно з Україною, брали участь у багатьох іноземних кінофестивалях, у тому числі фестивалях класу «А». Фільм «Іній» Шарунаса Бартаса був показаний в рамках «Двотижневика режисерів» – незалежної секції, яка проводиться паралельно з Каннським кінофестивалем. А стрічка «Лагідна» Сергія Лозниці потрапила до головної конкурсної програми Каннського кінофестивалю.
Стрічка «Межа» Петера Беб’яка була показана в рамках головної програми Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах, тоді як Марина Степанська привезла в Карлові Вари на конкурсну програму East of the West фільм «Стрімголов».
Ось перелік переможців: документальний фільм «Рідні» режисера Віталія Манського отримав гран-прі на 13-му кінофестивалі «Crossing Europe» в Лінці, Австрія; українсько-німецький документальний фільм «Школа №3» став переможцем секції Generation 14 plus на «Берлінале» в Німеччині; стрічка «Межа» перемогла на 18-му кінофестивалі в Аррасі, Франція, а також отримала приз «Краща режисерська робота» на кінофестивалі в Карлових Варах у Чеській Республіці; стрічка «Випуск «97» Павла Острікова отримала приз в номінації «Леопарди майбутнього» як найкращий міжнародний короткометражний фільм за версією молодіжного журі на кінофестивалі в Локарно (Італія); стрічка «Припутні» Аркадія Непиталюка отримала нагороду в номінації «Краща режисерська робота» у секції повнометражних художніх фільмів на міжнародному фестивалі про гуманітарні проблеми людства; стрічка «П’ята терапія» Аліси Павловської була відзначена на 32-му міжнародному кінофестивалі в Мар-дель-Платі в Аргентині; короткометражний фільм-дебют «Технічна перерва» Філіпа Сотниченко став переможцем конкурсної програми «Sleepwalkers» (конкурс фестивалю для студентських і короткометражних картин) Таллінського кінофестивалю Sleepwalkers. І це ще не весь перелік.
Крім того, українські проекти стали переможцями кількох міжнародних пітчингів. Наприклад, стрічка «Стоп-Земля» Катерини Горностай отримала гран-прі на кінофорумі ConnectingCottbus в Німеччині. Крім того, саме там фільм Ярослава Лодигіна «Дике поле» по роману Сергія Жадана «Ворошиловград» отримав приз у номінації Work in Progress (за фільми, що в роботі).
Також, розпочалося активне промо українських фільмів за кордоном. На кінофестивалях в Торонто, Берліні і Клермон-Феррані (для короткометражних проектів) були відкриті стенди. Вперше працювали павільйони на кінофестивалі Annecy International Animation (Франція) та його ринку (Mifa), і вже в десяте був відкритий павільйон на кіноринку в Каннах.
Фестивалі «Дні та тижні України» проводились у Брюсселі, Гельсінкі, Празі, Ризі, Софії і декількох містах Канади та Лівану.
Цього року на Каннському кінофестивалі відбудеться прем’єра українського повнометражного фільму «Жінка на війні» режисера Бенедикта Ерлінґссона. Ця стрічка створена за підтримки Держкіно України і є копродукцією Франції, Ісландії та України. Перший показ фільму відбудеться в рамках конкурсної програми Semaine de la Critique («Тиждень критики») – однієї з найстаріших секцій фестивалю. Українська кіноіндустрія буде також представлена у національному павільйоні на кіноринку фестивалю Marché du Film.
Також до конкурсної програми «Особливий погляд» (Un Certain Regard) 71-го Каннського кінофестивалю (2018) було відібрано фільм українського режисера Сергія Лозниці «Донбас». Картина стане фільмом-відкриттям програми.
«Донбас» створювався в копродукції України, Німеччини, Нідерландів, Франції та Румунії. Українським копродюсером є Денис Іванов та кінокомпанія «Артхаус Трафік». Фільм отримав підтримку Держкіно України, а також європейського фонду EURIMAGES.
«Особливий погляд» – офіційна конкурсна програма Каннського фестивалю. Свого часу її призерами ставали Вім Вендерс, Кім Кі Дук, Йоргос Лантімос та інші зірки авторського кіно.
Пилип Іллєнко, голова Держкіно України
Прорив української кінематографії полягає в багатьох речах. По-перше, цього року відбулася законодавча реформа галузі. По-друге, у прокат вийшло чимало фільмів, створених за державної підтримки. Фактично можна стверджувати, що вперше ми мали повноцінний осінній сезон прем’єр. Завдяки цьому кумулятивному ефекту вдалося вивести наше кіно у фокус суспільних інтересів і, так би мовити, демаргіналізувати його.
Наші фільми з’являються практично на всіх фестивалях світу. У 2017 року на «Оскар» було водночас висунуто три фільми українського або спільного з Україною виробництва. Українські фільми потрапляють до конкурсних програм фестивалів класу «А». Їх лише п’ятнадцять у світі, і українські фільми брали участь у семи з них (Канни, Берлін, Карлові Вари, Локарно, Варшава, Таллінн, Мар-дель-Плата) плюс ще Роттердам – дуже престижний фестиваль, хоча і не класу «А».
Вперше ми зробили стенд у Торонто, виходили на багато кіноринків. Нам є що показати. Це відродження українського кіно, його нова хвиля.
Сергій Лавренюк, продюсер Solar Media Entertainment
2017 рік, мабуть, був найкращим для національної кіноіндустрії за весь період незалежної України – в прокат вийшла рекордна кількість фільмів.
Цей рік показав, що сьогодні інтерес викликає не тільки європейська копродукція («Лагідна» Сергія Лозниці та «Жінка на війні» Бенедикта Ерлінґссона), але і наші власні стрічки можуть мати успіх. Наприклад, за 13 тижнів завдяки продажу 310 тисяч квитків стрічка «DZIDZIO Контрабас» зібрала 22,15 млн. грн. і покрила всі витрати. Кіноіндустрію в Україні можна нарешті назвати бізнесом.
Єгор Олесов, продюсер Kinorob, Animagrad
Українська кіноіндустрія переживає підйом. Обсяг контенту збільшується, покращується і його якість. Кілька українських фільмів показали гарні результати з точки зору національних касових зборів, а інтерес західних партнерів до української анімації, міжнародна дистрибуція наших фільмів і спільне з нами виробництво значно зросли. На 2018 рік заплановано кілька крупних проектів за участі відомих міжнародних режисерів та акторів. Україна вийшла в лідери серед європейських країн з точки зору співвідношення ціни та якості виробництва.
