Ці дизайнерські проєкти стали частиною всесвітньої добірки організаторів Лондонського бієнале. Вони охоплюють найрізноманітніші теми: музику, надання гуманітарної допомоги після катастроф та навіть сексуальну просвіту.
Оскільки минулого року Лондонське бієнале з дизайну довелося скасувати через пандемію, його організатори звернулися до дизайнерів всього світу з відкритим брифом на тему Design in an Age of Crisis. Запропоновані дизайнерами проєкти могли стосуватися однієї з чотирьох загальних тем: довкілля, робота, здоров’я та суспільство.
Таке зібрання робіт було не змаганням, а, скоріше, стартовим майданчиком для ідей та діалогів. Всі їх зараз можна переглянути онлайн. Але ось ці дизайнерські проєкти все ж, на думку організаторів Лондонського бієнале, є найцікавішими.
Pop-Up Ecosystems (AirLab та MuDD Architects)
За час пандемії ми встигли скучити за зеленими просторами, природою та свіжим повітрям. І якщо у вас немає власного саду і ви не живете поблизу від парку, така туга за природою може суттєво підірвати душевне здоров’я. Цю проблему й спробували вирішити автори проєкту. Команда знайшла своє натхнення у рослинах-епіфітах, які ростуть на інших рослинах. Як результат, вона створила ряд структур, які можна чіпляти до стін будівель.
Для таких садів-наметів Pop-Up Ecosystems спеціально було обрано рослини, здатні кріпитися до тканини. У той час як вони ростуть, їх коріння переплітається та робить всю конструкцію міцнішою.
Pillow Talk (Стефані Кнайсль)
Спроби покращити сексуальну просвіту в школах були, але наразі у дітей все ще лишається чимало питань, на які вчителі не можуть їм відповісти. Тому, усвідомлюючи важливість якісної сексуальної освіти для фізичного та душевного здоров’я, віденська дизайнерка Стефані Кнайсль і створила набір пристроїв Pillow Talk.
Ці чотири пристрої є, за її словами, «інтерактивною технологією для відповіді на незручні питання». Кожен з них стосується певного аспекту статевого життя, про який школярі мають знати. Перший з них, наприклад, ілюструє концепцію згоди: двоє учасників натискають кнопку на пристрої, але лише якщо вони натиснуть кнопки одночасно, він видасть їм презерватив.
London Orchestra from Waste Materials (Ендрю Скотт)
Цей проєкт ставить за мету вирішити водночас дві проблеми – відходи та самотність. У такий спосіб автор проєкту досліджує можливість створення музичних інструментів із речей, які ми зазвичай викидаємо у сміття. В хід пішло усе: корки від пляшок, гачки для одягу, металеві трубки, кухонний посуд, ручки мітел тощо.
Проєкт було створено спільно з композитором Хангрю Чжаном – Скотт проєктує та створює інструменти, а Чжан виконує на них музику.
Дизайнер зазначає, що, в той час як музика об’єднує людей, використання відходів як матеріалу для музичних інструментів дозволяє усунути наявні зараз перепони на шляху до музичної освіти.
The Alley Project (TCA Think Tank)
Коли Alley Project запускали вперше, його метою було зробити безпечнішими темні сінгапурські провулки. Але ця ідея, як виявилося, може бути корисною і далеко за межами Сінгапуру.
Проєкт поєднує в собі чимало різних ідей на далеку та близьку перспективу: інтерактивне програмування, мистецькі інсталяції, хитрі системи для підтримання чистоти на вулицях тощо. В контексті пандемії, проєкт набуває нової актуальності, адже зараз докладається чимало зусиль для того, щоб зробити публічний простір в містах доступним усім.
Radical Gravity (Ангеліна Кожевнікова, Кьонгха Квон та Конуральп Сенол)
Але не варто забувати й про ті численні природні та техногенні катастрофи, з якими ми і без пандемії стикаємося щороку. Тому проєкт Radical Gravity ставить за мету дати прихисток людям, які через катастрофу залишилися без даху над головою.
Команда дизайнерів спроєктувала систему наметів, які є водночас і зручними, і екологічними. Розкриваються вони у вільному падінні. Тобто, щоб їх звести, достатньо скинути їх вниз.
Кожен такий намет має своє призначення і не залежить від наземної інфраструктури, руйнування якої становить велику проблему на території, ураженій катастрофою.
Креативна команда зазначає, що система Radical Gravity часто є не лише найшвидшою чи найзручнішою, а взагалі єдиною можливою системою зведення тимчасового житла.
