Британський художник Морган Хауелл перетворив класичні обкладинки платівок таких груп, як The Clash, Madness і Queen, у гігантські 3D-картини, які з гордістю носять усі свої потертості. Тепер, у новій книзі від Black Dog Press, ці твори мистецтва були зменшені й зібрані в повну колекцію: Morgan Howell at 45rpm.
Для читачів певного віку обкладинка платівки — це більше, ніж просто обгортка. Вони глибоко особистісно пов’язані з музикою своєї юності, і часто ці спогади відображені в незначних недоліках та анотаціях цих захисних картонних футлярів.
Щоб зобразити цей унікальний зв’язок, Морган Хауелл перетворив класичні обкладинки платівок у єдині у своєму роді твори мистецтва. «Багато людей приходять до мене з конкретною фізичною копією синглу з їхнього минулого — на ньому можуть бути написані імена, любовні записки, сльози та цінники, і я відтворюю це точно», — пояснює він. Хауелл стверджує, що створює не просто картини картину, але «зображує в них те, що викликає спогади».
Ідея цього проєкту виникла з ідеї, як масштаб може перетворити щось звичне в арт-об’єкт. «Генрі Мур зробив би це зі шматком кременю зі свого саду, — розповідає Морган. — Його макет був би розміром з автомобіль, а готова скульптура — з будинок. Я подумав, що можу зробити те ж саме з об’єктом, який має майже містичну силу для мене. Сингл 7 дюймів».
«Диски виготовляються на замовлення виробником моделей і мають усі канавки та моделювання поверхні, — пояснює Морган. — Етикетку малюють вручну на папері, а потім формують на платівці. Потім готовий твір встановлюють у рамку білої коробки».
Обкладинки книги складаються із синглів, які знайшов сам Морган, і тих, які йому подарували охочі. «Інколи диск є занадто дорогим, щоби ризикувати його опублікувати, — додає Морган. — У 2014 році я намалював власну копію Девіда Боуї Лізи Джейн на Vocalian Records з архіву Боуї. Його першу платівку. Я працював зі сканами».
Окрім створених ним обкладинок розміром 95.7 дюймів, включаючи Brown Sugar від The Rolling Stones і Heart of Glass від Blondie, «Morgan Howell at 45rpm» також містить передмови сера Пітера Блейка та Ендрю Марра, а також коментарі до кожного твору шанувальників.
«Я щойно намалював «Won’t Get Fooled Again» від The Who на американському лейблі Decca, — пояснює він. — Я пам’ятаю, як купив його, коли вперше виступав на виставці в США, і подумав, наскільки він виглядав крутіше в порівнянні з британським синглом на Track Records».
Читайте також:
Simon Dixon та Aporva Baxi: «Оптимізм і переосмислення: чого ми навчилися за два десятиліття DixonBaxi»
