В 1792 році Джордж Вашингтон оголосив конкурс на дизайн резиденції президента США. Цей конкурс виграв ірландець Джеймс Хобан. Він збудував маєток в неокласичному стилі, за яким швидко була усталена назва «Білий дім». Зараз ця будівля є одним із символів США. Але, якби тоді конкурс виграв інший проєкт, Білий дім був би зараз зовсім іншою будівлею.
Тодішній президент США особисто зацікавився щонайменше шістьма з поданих на конкурс проєктів, але всі необрані варіанти так і залишилися в архівах історії. Точніше, в архівах Мерілендського культурно-історичного центру, який зберігає оригінальні креслення альтернативних проєктів Білого дому. Не всі з них є у відкритому доступі. Але компанія HouseFresh, яка виробляє очищувачі повітря для дому, і креативники з агенції NeoMam все ж отримали дозвіл на віртуальне відтворення цих проєктів, щоб познайомити з ними публіку.
Ось п’ять варіантів того, що могло б бути, якби Білий дім спроєктував інший архітектор.
Проєкт Томаса Джефферсона
Держсекретарем США у той час був Томас Джефферсон, і він особисто брав участь в організації конкурсу проєктів президентської резиденції. Він і сам був не лише політиком, а й архітектором (і великим шанувальником класичного європейського стилю). Знавці переконані, що один з відкинутих проєктів, належить саме йому, хоча його авторство і було на той час помилково приписано архітекторові Абрахаму Фоузу.
В 1801 році Томас Джефферсон увійшов у Білий дім вже як президент США, назвавши цей маєток «достатньо великим, щоб там поселити двох імператорів, Папу Римського та ще й Далай-ламу». Втім, це не зупинило його від розширення будівлі та доповнення її колонадою й іншими елементами, які теж є визначальними для сучасного вигляду Білого дому.
Проєкт Філіпа Харта
Проєкт Філіпа Харта є доволі аматорським, адже він був, скоріше, професійним будівельником, ніж власне архітектором. Його проєкту в стилі псевдоренесансу бракує маєстатичності, яка очікується від будівлі, що й у прийдешні часи не повинна здаватися застарілою.
Проєкт Ендрю Мейфілда
Ендрю Мейфілд Каршор був лінгвістом, вчителем і колишнім британським солдатом. Його простий дизайн наслідує архітектуру колоніальної Америки, до Війни за незалежність США.
Його проєкту, на думку журі, не вистачало живої іскри. Історики називають Ендрю Мейфілда джентльменом-аматором, і, скоріше за все, цей відкинутий проєкт – єдина будівля, яку він взагалі колись намагався спроєктувати.
Проєкт Джейкоба Смолла
На конкурс 1792 року Джейкоб Смолл подав аж чотири проєкти. Натхненням для них стали дві іконічні споруди того часу: садиба Маунт-Вернон, що належала Джорджу Вашингтону, та Капітолій штату Меріленд.
Галереї поєднують кухню та конюшню з основною будівлею, а інтер’єр становить лабіринтоподібне плетиво коридорів та сходів. Для офіційної резиденції президента це було б надто незручним. Цікаво, що Смолл передбачав у Білому домі й овальні зали, але нормально вписати їх в свій проєкт йому не вдалося.
Проєкт Джеймса Даймонда
Джеймс Даймонд, ще один виходець з Ірландії, був архітектором і будівельником. Його проєкт передбачав такі складні елементи як іонічні колони та вікна з фронтонами. Але вхідні сходи були розташовані аж надто далеко від самого входу, а пишність цього дизайну здалася Джорджу Вашингтону надмірною.
Архітектурний портрет Америки
Загалом конкурс на кращий дизайн Білого дому, як-то кажуть, нагадує стан американської демократії: конкурс був відкритий для всіх, але перемога дісталася знайомому президента.
Втім, проєкт Джеймса Хобана задовольняв усі вимоги, висунуті до президентської резиденції. І зараз, попри всі доповнення до нього, саме цей дизайн є тим, що постає в уяві, коли мова заходить про Білий дім. Більше того, хобанівський неокласицизм перейняли й інші будівлі, де розташовані федеральні урядові установи США. Але тепер завдяки цифровій обробці архівних креслень, яку виконала команда HouseFresh і NeoMam, ми принаймні можемо уявити собі, що могло б бути, якби…
Логотип Білого дому теж пережив чимало змін. Ось як його оновила адміністрація нинішнього президента США.
