Давид Альтрат (David Altrath) у своїй серії фотографій, яка так і називається: «Метро», показав історичні художні інсталяції, які можна побачити на станціях метро у Стокгольмі. Стокгольмську підземку почали будувати у 1950-х роках, і кожна з її сотні станцій може похвалитися унікальними витворами мистецтва, до яких доклали руку більше 150 різних художників.
За словами Давида Альтрата, «провести день у стокгольмському метро, це все одно, що відвідати найдовшу у світі художню галерею». І з цим важко сперечатися. Варто лише поглянути, як цей німецький фотограф показує величні підземні коридори у всіх їх архітектурних та художніх подробицях.
«Те, що цілком функціональні станції метро є водночас і витвором мистецтва, демонструє, наскільки сильно архітектура здатна вплинути на самопочуття людей у публічних місцях», – пояснює Альтрат свій задум.
На що націлений об’єктив Давида Альтрата?
Починаючи з 1957 року художники грали ключову роль у системі підземного транспорту Стокгольму, оскільки всі нові станції були збудовані та оформлені відповідно до їх творчих задумів. На станціях можна побачити мармурові скульптури, фрески, картини та інсталяції. Серед авторів цих художніх робіт є, наприклад, Річард Нонас (Richard Nonas), який розмістив на станції Скарпнак лави, що схожі на Стоунхендж.
Або Гьоста Сіллен (Gösta Sillén), чиєму різцеві належать схожі на скаменілості барельєфи на станції Дувбо.
Або Такаші Нарага (Takashi Naraha), чий «небесний куб» переніс під землю, на станцію Сольна странд, шматочок неба. А наверху, біля входу до станції, розташований другий куб, чорний, який нагадує про темряву під землею.
А також Аке Палларп (Ake Pallarp), Сігвард Ольссон (Sigvard Olsson) та багато інших.
Протягом двох ночей Давид Альтрат відзняв рад насичених кольорами фото з незвичайно безлюдними станціями. Вони дійсно вражають та дозволяють повною мірою оцінити архітектурну красу кожної з локацій. В такому метро не шкода й заблукати!
У кожної станції є свої характерні теми та символи, які відрізняють її від інших.
Наприклад, стіни станції Кунгстредгорден частково являють собою необроблений камінь, хоча стеля її вкрита кольоровими мозаїками. Останнім часом ця станція стала відомою завдяки своїй автономній екосистемі, де живуть істоти, яких зазвичай можна побачити лише в природних печерах.
Станція Стадіон була декорована художниками Аке Палларп та Енно Галлек (Enno Hallek). Вони хотіли не лише перенести небо під землю, але й нагадати про роль цього стадіону в історії спорту.
Сольна центрум наводить на думки про подорож до центру Землі, настільки її стіни нагадують кольором розжарену магму.
Детальніше про роботи Давида Альтрата можна дізнатися на його сайті.
