Нове дослідження виявило, що вимірювання «музичного настрою» на основі даних, які збирає Spotify, дозволяє певною мірою передбачити коливання фінансового ринку.
Ми всі воліли б думати, що ми робимо покупки, виходячи з раціональних розрахунків і фактів. Але коли ми купуємо щось смачне, модне або ж якусь електронну новинку, чи справді ми думаємо про ціну та користь? Чи не реагуємо ми насправді таким чином на стрес та розчарування, радість та захват в нашому житті?
Те ж саме, загалом, можна сказати й про фінансові ринки. Гіпотеза ефективного ринку стверджує, що вартість цінних паперів залежить від раціональних розрахунків. Але трейдери теж люди, а люди підвладні емоціям. То чи не означає це, що ринок цінних паперів емоціям підвладний також?
Питання це є доволі складним, оскільки емоції людей не є очевидними. А коли вони втілюються у очевидних діях (агресивній поведінці наприклад), такі дії часто ніде не відображаються у зібраних даних.
Але що, якби у нас був спосіб оцінити загальний настрій країни і порівняти його з поведінкою фінансових ринків? В епоху Spotify у нас така можливість справді з’явилася.
Дослідження, виконане міжнародною групою науковців та опубліковане в Journal of Financial Economics, використало музику, яку люди полюбляють слухати, в якості індикатора настрою на рівні країни. І так, цей настрій дійсно впливає на коливання ринку. Дослідження розвиває концепцію «конгруентності настрою», тобто тієї ідеї, що музичні вподобання людей більш-менш точно відображають їхній поточний настрій (веселі пісні на вечірках, сумні – на похоронах тощо) .
Платформа Spotify збирає і надає дані про прослуховування музики за країнами. До того ж, у неї є алгоритм, який класифікує позитивність чи негативність кожного треку. Спираючись на ці дані, дослідники вирахували так званий «музичний настрій» – настрій країни, виражений у сумарному позитиві пісень, які слухають її жителі.
Музика та настрій
Звісно, дехто на це заперечить, що часом люди обирають музику, яка не відображає, а нейтралізує їхній настрій (радісна музика, щоб позбутися пригніченого настрою, наприклад). Але, як показало дослідження, загальної статистики такі явища не порушують: музичний настрій є позитивнішим у сонячні дні або, скажімо, коли в країні знімають карантинні обмеження.
Оригінальність цього дослідження полягає в тому, що науковці знайшли спосіб виміряти настрій на національному рівні, адже вибір музики відображає настрій слухачів незалежно від того, чим цей настрій викликаний – виграним спортивним матчем, завершенням локдауну, абощо.
А коли науковці порівняли цей настрій з коливаннями ринку цінних паперів, вони виявили, що кожен стрибок музичного настрою веде до стрибка інвестицій у ринок цінних паперів впродовж наступного ж тижня. Втім, ще через тиждень все вертається в свою колію, доводячи, що така реакція є тимчасовою і керованою емоціями.
Такий взаємозв’язок простежувався в усіх сорока розглянутих дослідниками країнах.
Хороший музичний настрій також вів до зменшення інвестицій в державні облігації і натомість підвищення інвестицій в ризикованіші акції.
Навіщо це досліджувати?
Дослідження не ставило за мету знайти ефективну стратегію для торгівлі цінними паперами. Науковці просто скористалися інноваційними статистичними інструментами Spotify, щоб довести, що емоції дійсно впливають на ринок цінних паперів. А отже інвесторам варто зважати на власні емоції, коли вони приймають рішення.
Також це дослідження демонструє здатність великих даних (big data) аналізувати настрої публіки. На відміну від спортивних подій, які відбуваються коли-не-коли, музику слухають всі та постійно. Тому ця її універсальність дозволяє нам на основі музичних вподобань в реальному часі визначити настрої різних країн світу.
