Цифрове видання разом з істориками, дослідниками та бойовими підрозділами створили проєкти «Гальт»і «Витоки». Путівник розповідає про історію українського воїнства, традиції сучасних підрозділів, військове повсякдення, символи, ритуали, ветеранський досвід і культуру пам’яті. Завантажити видання можна безкоштовно за посиланням
«Українська військова культура не має однієї безперервної лінії: частина традицій зникала, частина поверталася, щось запозичували, а щось створювали заново. Нам було важливо показати воїнство як частину українського культурного досвіду, а не як окрему від нього історію», — коментує керівниця проєкту «Витоки» Катерина Гурневич.
Мета путівника — показати тяглість української мілітарної культури — від її історичних витоків до традицій, що формуються в сучасному війську. Від дослідження ідентичності українського воїна в добу Київської Русі чи Речі Посполитої до сучасних вишколів, вірувань у війську, їжі, однострою.
Над виданням працювали 30 експертів: історики, етнографи, антропологи, журналісти, редактори та люди з військовим досвідом. Серед авторів і авторок — Вадим Арістов, Павло Артимишин, Антон Дробович, Олеся Ісаюк, Артем Папакін, Остап Українець, Руслан Халіков, Юрій Юзич та інші.
Партнерами путівника стали «Локальна історія», мілітарна спільнота D3 TEAM та Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Історичні матеріали власними традиціями та практиками доповнили близько 30-ти сучасних підрозділів Збройних сил України.
Наприклад, 1-й окремий центр безпілотних систем СБС пояснив, чому на його нарукавній емблемі з’явилася скіфська стріла і як цей образ пов’язують із Deep Strike
— роботою по цілях далеко за лінією фронту.
26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича розповіла про посвяту в гармаші (артилеристи). Після першого пострілу новачка символічно приймають до розрахунку: побратими проводять ритуал із піропатроном та сажею на обличчі. Для військових це момент входження до артилерійської спільноти.
«Частина традицій, про які ми пишемо, формується просто зараз у підрозділах. Це позивні, ритуали ініціації, символіка, власні дати, способи пам’ятати загиблих і приймати нових людей у спільноту. Тому для нас було важливо працювати із самими військовими й дати підрозділам можливість пояснити свої практики власними словами. Путівник фіксує те, як українська військова культура змінюється під час цієї війни», — розповідає комунікаційник «Гальту» Ігор Філіппов.
Передмову до видання написав, зокрема, командир 38-і окремої бригади морської піхоти, бригадний генерал, Герой України Євгеній Бова.
«Традиція, — розповідає Євгеній Бова, — не про урочистості. Вона напряму впливає на боєздатність. Коли люди знають, чого чекати одне від одного, довіра в підрозділі росте
— а довіра означає, що на побратима поруч можна покластися без зайвих слів у бою».
Путівник не претендує на повний перелік українських військових традицій. Частина практик існує тільки всередині конкретних підрозділів, а частина формується просто зараз. Наприкінці видання є форма, через яку військові, підрозділи, дослідники та інституції можуть розповісти про традиції, яких у першій версії немає. Команди проєктів планують надалі доповнювати «Путівник мілітарними традиціями» та згодом випустити оновлену версію.
Також «Витоки» і «Гальт» створили практичний порадник про те, як запровадити традиції у сучасних військових підрозділах.
Завантажити порадник можна за посиланням.