Сьогодні звідусіль говорять про «мотивовані команди», «драйв» і «роботу на результат». Статистика ж стверджує: більшість співробітників періодично вигоряє, втрачає мотивацію та бажання працювати. Це залежить не від рівня компанії, де ти працюєш, а швидше від завантаженості, загальної атмосфери та зовнішніх факторів на зразок пандемії.
Навіть у Кремнієвій долині майже 70% працівників відчули на собі симптоми вигоряння в період ремоуту. В Україні схожа ситуація: наприклад, згідно з опитуванням DOU, 67% IT-фахівців стикалися з вигорянням — зараз чи торік.
«Починаючи з 2020 року, ми систематично проводимо профілактику вигоряння. Як тільки можна було повернутися в офіси, зробили акцент на розвитку ком’юніті та різноманітних активностях для резидентів. Запобігти проблемі простіше, ніж ліквідувати її наслідки. Бачимо, що резиденти із задоволенням відвідують йогу, п’ятничні Happy Hours, тематичні лекції. Побачивши фідбек, ми продовжили розвивати community making напрямок як один із базисів нашої концепції», — коментують у Creative States.
У Creative States провели опитування резидентів, щоб з’ясувати, що допомагало їм протистояти симптомам вигоряння в період з весни 2020-го до сьогодні. Опитування пройшли понад 170 резидентів на чотирьох локаціях, у Києві та Дніпрі. Це IT-фахівці, представники венчурної, фінансової, туристичної, креативної індустрій та реального сектору економіки. З них понад 50% — люди від 26 до 35 років, третина — від 18 до 25 років, і близько 10% — від 36 і старше.
Загальні тенденції
Згідно з результатами, 80% резидентів вважають вигоряння серйозною проблемою. 67% відчували його симптоми в період з квітня 2020 року до теперішнього часу. 20% стверджують, що це їх оминуло. 13% важко відповісти. Ці показники трохи кращі за загальносвітові — за даними Gallup, 76% людей хоча б раз відчували емоційне вигоряння. 27% відчували себе вигорілими «часто» чи «дуже часто», 43% — іноді, 2% — «постійно», інші 28% — «рідко» чи «ніколи».
До кінця 2021 року ситуація покращилася. Зараз більшість респондентів лише періодично відчувають втому та демотивацію (таких 57%). 22% зазначили, що їм комфортно жити та працювати. Усього 16% вибрали варіант «сили закінчуються, але я тримаюся». 2% відповіли, що зараз проходять через процес вигоряння.
Як виявляються симптоми вигоряння?
Їх досить багато, тому їх легко переплутати зі звичайною втомою. ВООЗ визначає вигоряння так: «Синдром, що виникає через хронічний стрес на роботі, з яким людина не може впоратися. Він характеризується відчуттям втрати енергії та виснаженням, психологічною відстороненістю від роботи, почуттям негативу до роботи, а також зниженою професійною ефективністю».
Один з маркерів вигоряння — зниження концентрації: стає важко зосередитись на роботі та взагалі будь-якій інформації. Прокрастинація зашкалює, на рутинні завдання йде більше часу, ніж зазвичай. Такі відчуття під час пандемії періодично мали 56% респондентів. Інші ознаки — сильна втома (52%) та повна втрата мотивації (52%). Як результат — різке зниження ефективності (49%) та підвищена дратівливість (52%).
Вигоряння може супроводжуватися гострим небажанням йти на роботу (42%). В результаті у 41% виникли проблеми зі сном, серед інших симптомів — лінь, безініціативність, слабкість, тривожність тощо.
Причини вигоряння
Результати опитування підтверджують: роботодавцям важливо стежити, щоб працівники не зазнавали перевантажень, встигали відпочивати та займатися своїми справами.
78% респондентів упевнені: вигоряння може спричинити відсутність work-life balance. 48% називають серед його причин складні відносини у команді, 47% — перепрацювання, 33% — ненормований графік, 33% — перенасичення інформацією. 67% упевнені, що до вигоряння ведуть постійні стреси.
Також серед причин називають відсутність професійного розвитку, довгостроковий ремоут, відсутність чітких цілей, необхідність постійно перемикатися між завданнями, дедлайни, що горять, і недостатню фінансову мотивацію.
Шляхи розв’язання проблеми
70% учасників опитування вважають, що турбота про ментальне здоров’я працівників — завдання роботодавця. Ось умови, які допомагають підтримувати ментальне здоров’я, драйв та мотивацію працівників.
Комфортний офіс
Ремоут погано позначився на моральному стані людей. Наприклад, 68% співробітників Microsoft, Amazon, Google та Facebook відзначили, що почуваються більш втомленими на ремоуті, ніж працюючи в офісі. Це підтверджують результати опитування Creative States. 93% учасників заявили, що комфортний офіс вагомо впливає на їхній моральний стан.
Ком’юніті
Перебування в спільноті людей, з якими тобі комфортно, є одним з факторів хорошої атмосфери в компанії. З цим згодні 94% респондентів.
75% відповіли, що відвідують п’ятничні happy hours (вечірки з коктейлями та активностями), щоб розслабитись після робочого тижня. Кожен четвертий ходить на тематичні івенти, кожен десятий — на лекції, йогу та бігові клуби. До речі, майже половина респондентів (49%) твердить, що їм допомагає контролювати стрес саме спорт.
Серед варіантів, чим би вони хотіли займатися в офісі у позаробочий час, резиденти називають настільні ігри, медитацію, сеанси у психолога, арттерапію та спортивні активності.
Альтернатива
49% респондентів стверджують, що боротися з вигорянням їм допомагає дотримання work-life balance. 46% — що для них критично важливо не працювати увечері та у вихідні. 34% цінують гнучкий графік. 35% вірять у силу тривалої відпустки. Для 40% важливим є спілкування з близькими, для 59% — цікаве хобі як спосіб перемикнутися з робочих завдань.
Серед інших способів боротьби з вигорянням респонденти називають сон та відпочинок, мотиваційні книги, відпочинок на природі та надихаючі цілі.
Висновки
По-перше, вигоряння нікому не вигідне. Ані співробітникам (ніхто не хоче переживати емоційний спад, втрачати мотивацію до життя і роботи), ані компаніям: куди краще розвиватися досягати своїх цілей, ніж «лагодити» нездорову атмосферу в команді й високу плинність кадрів.
По-друге, боротьба з вигорянням є спільним завданням. Для цього важливо прислухатися до своєї команди та зрозуміти, як усім зберігати бадьорість та резистентність до стресів у непрості часи. Насамперед дотримуватись work-life balance, залишати час на хобі та приємні заняття, працювати у комфортній атмосфері та по-максимуму перебувати у спільноті однодумців.
Читайте також:
Дослідження «Креативна економіка – нова економічна епоха XXI ст.». Висновки й тренди
