Науково-популярне медіа «Куншт» займається просвітою своїх читачів та наочними демонстраціями оманливих технологій у форматі подкастів, курсів та статей. Співзасновник медіа Кирило Бескоровайний розповідає як саме не потрапити на гачок шахраїв та убезпечити себе.
Для початку розкажіть про ваше науково-популярне медіа «Куншт», на базі якого ви і створили подкаст «Пост правди».
Ми розказуємо про науку простими словами, залучаючи до цього ілюстраторів, художників і дизайнерів. Створюємо продукт, який було б цікаво дивитися, слухати, читати. Зазвичай є стереотип, що наука — це щось складне й незрозуміле, а ми навпаки створюємо щось доступне для сприйняття. Ми зацікавлені в тому, щоб наша аудиторія, глядачі, слухачі постійно пізнавали світ, розширювали свій світогляд, керувалися критичним мисленням. Як медіа, ми й розважаємо, і несемо користь.
Як діячі креативних індустрій можуть доєднатися до вашої діяльності та які продукти варто створювати для цього?
Давайте я проілюструю прикладом. Нещодавно ми запустили сезон подкасту про магічне мислення «До ворожки не ходи», його можна слухати на всіх подкаст-платформах. Ми дуже хотіли додати мистецьке обрамлення до цього подкасту, тому запросили до участі хор «Київ». Композитор, лауреат Шевченківської премії Віктор Степурко взяв народну пісню «Проведу я русалочок» і на її основі створив свою пісню для хору, а Камерний хор «Київ» під керівництвом Миколи Гобдича спеціально для нас записали цю композицію. Тому, у кожному подкасті ми використали хорові композиції, які налаштовують на містичний лад.
Оскільки наш подкаст спростовує різні паранормальні явища, ми намагаємося знайти пояснення, наукове обґрунтування різним віруванням: магічним, нумерологічним. Кожен випуск подкасту пояснює, чому це не працює й що насправді працює, трошечки розповідає про науковий метод, трохи про перевірку інформації, про певні когнітивні викривлення.
В одному епізоді ми розказуємо про парейдолію — це наша, еволюцією виплекана, функція мозку групувати речі разом у певні сенси.
Наприклад, якщо ви ставите дві крапки та дужечку, ви одразу бачите обличчя (смайлик), хоча, по суті, це лише дужка і дві крапки. Ця функція була корисна нашим пращурам, вони бачили якісь обриси хижої тварини й це рятувало їм життя. Зараз ця функція може проявляється в не дуже небезпечні моменти, коли ми можемо умовно дивитися на хмари, уявляти собі слоненяток, обличчя, або ж навпаки ми можемо побачити паранормальних істот, а це лише когнітивне викривлення.
Як ще діячі креативних індустрій можуть доєднатися до вашої діяльності?
Подивитися наші курси, який ми створили спільно з платформою «Дія. Цифрова освіта». До цього в нас теж мистецький підхід, ми через історії, картинки, ілюстрації розказуємо про різні теми для того, щоби складну інформацію запакувати в зрозумілі, прості сенси. Наприклад, курс зі штучного інтелекту для школярів, курс з екологічного життя. Зараз ми запустили курс із програмування для новачків.
Тепер поговоримо про подкаст «Пост правди». Що надихнуло вас на створення подібного аудіо продукту?
Перший сезон подкасту «Пост правди» ми створили ще рік тому, і вже запустили другий сезон. Надихнуло нас те, що, по-перше, ми багато слухаємо англомовних подкастів, а в Україні не так багато подкастів наративного жанру, коли є певна історія й ми можемо розказати її з різних сторін: з погляду історії, науки, філософії, зробити такий глибокий погляд. А тема медіаграмотності лежить на поверхні, вона супер важлива наразі під час гібридної війни з Росією. Ми бачимо скільки дезінформації ллється в наш інформативний простір. Плюс, зараз пандемія, і фейків щодо здоров’я також багато. Це така інформаційна гігієна, якої необхідно навчатися зі школи навіть, адже це скіли 21 століття, які ми хочемо прививати. Тому подкаст — один з інструментів для порушення цих тем в Україні.
Яка головна мета подкасту?
Озброїти наших слухачів і навчити їх розпізнавати брехню в інтернеті, навчити їх слідкувати за різними уловками й за своїми емоціями для того, щоби не вестися на маніпуляції. Але також ми розуміємо, що нас уже слухають свідомі люди, тому наша другорядна мета — озброїти їх науковим міркуванням, аби вони йшли далі до своїх знайомих, родичів, друзів і розповідали їм ці лайфхаки, інструменти, про які ми говоримо.
У своєму подкасті ви розповідаєте про різноманітні оманливі технології. Розкажіть секрет успішної махінації?
Насправді питання влучне, у нас був проєкт-виставка Data CTRL Centre, яку ми робили спільно з Goethe-Institut Ukraine і Tactical Tech (до речі, це ще один приклад як ми залучаємо різні артефакти, митців у такому виставковому форматі до того, щоби просувати важливі теми). На платформі Data CTRL Centre є різні ігри. Й одна з ігор, які ми залучили на цю виставку називалася Get Bad News. Цю гру створили для того, щоб, умовно граючи в цю гру, ви пробували себе в ролі фейк-мейкера, людина, яка намагається створити імперію фейків в інтернеті. Але, під час гри ви, етап за етапом, розумієте і краще вивчаєте інструменти, які можуть використовувати на вас.
Наприклад:
Підміна — коли в акаунтах замінюють одну букву непомітно для вас і вам здається, що це авторитетне медіа (не «Українська правдА», а «Українська правдИ»).
Емоції — дуже часто ми поширюємо контент, коли ми на взводі. Тому перед тим як почати коментувати щось треба заспокоїтися.
Тролінг — слово походить не від тролів, а від англійського «закидувати приманку й тягнути за гачок». Інструмент налаштований якраз на залучення вас у взаємодію. Тому гасло фейк-мейкера: «Найкращий захист — це напад». Коли ти щось інкримінуєш фейк-мейкерам, вони починають атакувати тебе, що відсторонити від себе цю увагу.
Під час підготовки подкасту ви вивчали багато історій шахраїв та алгоритмів інтернету. Що ви відчували під час дослідження цього матеріалу?
Досить різний спектр емоцій. Інколи було смішно, інколи сумно. Наприклад, історія про доктора Пі, з якої починається наш перший сезон вона й абсурдна і трагічна. Історія досить давня, але через шахрая постраждали й загинули люди. До того ж це була омана на рівні країни, адже ця людина вела передачі, виходила на національних каналах.
У межах подкасту «До ворожки не ходи» ми розказували теж багато історій. З останніх про привидів і те, як їх бачать в українських замках.
Розкажіть найбільш вражаючу історію, яку ви відкрили для себе під час підготовки та запису подкасту?
Кожен епізод у нас насичений цими історіями, тому одну виділити не можу й буду закликати слухати обидва наші подкасти і «Пост правди», і «До ворожки не ходи», бо кожен по суті починається з історії.
З того, що мене вразило, історія про журналіста, який нині працює в The New York Times. У межах свого дослідження він навів на себе вроки. Згодом, усі негативні події в житті він пояснював тим, що навів на себе вроки, хоча й розумів, що все це не правда.
Або ефект Барнума, який полягає в тому, що якщо якесь передбачення написано достатньо абстрактно, в гороскопах умовно, воно швидше за все підійде власне вам, і ви будете готові в нього повірити, тим паче якщо воно позитивне.
Чому людину так легко ввести в оману?
Тому що ми емоційні створіння. Якщо це використовувати проти нас, то легко вийде нас обдурити. Тому, коли вас кваплять прийняти рішення, якщо ви розумієте, що вас вивели з рівноваги і ви агресивні, треба заспокоїтися, адже в такі моменти дуже легко маніпулювати. У людині емоційне домінує над раціональним.
Як це, знати майже всі варіанти впливу інтернету?
Інтернет дає змогу поширювати, як корисні ідеї, так і негативні, оманливі. У подкасті «До ворожки не ходу» в трейлері ми розказуємо історію. Коли Гутенберг створив спосіб друкарства рухливими літерами, після цього книжки стало більш поширеними в Європі. Це був такий медіум для поширення знань. Натомість книжки Коперника, Ньютона поширювалися меншими накладами, ніж книга «Молот відьом» (про інквізицію відьом). Так само й інтернет використовується і для поширення наукових матеріалі, і для фейків, жахастиків.
Багато людей на сьогодні вже знають як саме алгоритми впливають на них шляхом промоції, пошуку за словами. Як ви вважаєте, чому такі люди продовжують активно користуватися всіма цими мережами та платформами, ігноруючи свої знання?
Є поняття в соціальних мережах «переконливий дизайн». Сама концепція соціальний мереж націлена на час, який би ми їм приділяли. Тому у ютубі є автоматична реклама після перегляду конкретного відео. У Фейсбуці є стрічка новин, яка ніколи не закінчується. Кожного користувача хочуть забрати в цю мережу і тримати там якомога довше. Тим паче є так званий страх щось пропустити, коли здається, що якщо не сидіти в мережі, ми пропустимо якусь можливість.
Яких діячів радите слухати для того, щоби прокачати свій науковий світогляд?
Якщо ви вперше чуєте про «Куншт», раджу вам почитати матеріали на нашому сайті та послухати подкасти: про штучний інтелект «Проєкт інтелект», про медіаграмотність «Пост правди», логічний світогляд «До ворожки не ходи», щотижневий подкаст про пояснення речей із наукової точки зору «Буде тобі наука». Якщо вам подобається те, що ми робимо ви можете стати другом «Куншт», доєднатися до нашої спільноти, де ми щомісяця проводимо зустрічі з різними науковцями.
А загалом, зараз видають багато цікавих книжок українських авторів, подивіться на видавництво «Віхола», Yakaboo Publishing.
Спілкувалася Катерина Леляк
Читайте також:
«Усі стереотипні уявлення від незнання». Катерина Акварельна про нові проєкти Ukraїner, українську ідентичність та шароварщину