Яким насправді був великий художник? В першій частині ми розібрали міфи про самотність, бідність Ван Гога, а сьогодні проговоримо його вбивство та картини.
Міф 1: Ван Гог «збожеволів»
Ван Гог мав надзвичайно серйозні проблеми з психічним здоров’ям, але вважати його «божевільним» занадто грубо. Вірніше, він переніс низку психічних криз. Під час першого важкого випадку, перед Різдвом 1888 року, він відрізав більшу частину вуха. Пізніше він пережив ще вісім атак, що завершилися остаточною кризою 27 липня 1890 р., коли він вистрелив собі в груди. Але між цими нападами більшість часу він був відносно адекватним. Медики поки що не змогли дійти згоди щодо діагнозу, хоча найбільш ймовірним з них є біполярний розлад. Ван Гога часто називають «божевільним», але це неприємний та безпідставний термін, який просто маскує нашу нездатність правильно діагностувати його стан.
Міф 2: Психічні проблеми Ван Гога можна побачити на його картинах
Хоча деякі картини, зроблені в притулку в Сен-Ремі-де-Прованс, демонструють ознаки психічної нестабільності Ван Гога, переважна більшість — ні. Ті, хто стверджують, що бачать його божевілля на його картинах, часто згадують його скручені гори та закруглене небо. Але вапнякові пагорби навколо Сен-Ремі насправді грубі, і в такій роботі, як The Olive Trees with Les Alpilles (1890), хмари, що падають, надають руху його сцені. Зображення неба виконується з художнім посиланням на створення ефекту, і не є психічним розладом художника.
Міф 3: Останнім полотном Ван Гога було «Пшеничне поле з воронами»
Пшеничне поле з воронами (1890) майже століття вважається останньою картиною художника, головним чином через враження, що воно справляє наближення загибелі. Той факт, що він застрелився на пшеничних полях навколо села Овер-сюр-Уаз (хоча і не в тому місці, де була зроблена картина), лише додав сприйнятій картині символічної значущості.
Але набагато ймовірніше, що його останнім полотном були або Tree Roots або Farms near Auvers (Tate). Шурин брата Тео, Андріс Бонгер, записав їх як останні роботи незабаром після смерті художника.
Міф 4: Це було вбивство, а не самогубство
Ідея про вбивство Ван Гога — це сучасний міф, вперше серйозно висунутий в остаточній біографії 2011 року «Ван Гог: життя» Стівена Найфе та Грегорі Вайт Сміта. Але ця теорія хибна. Найвагоміша причина вважати цю теорію хибною, є те, що всі ключові постаті навколо художника, які знали про його важкі останні тижні вірили в це — його брат Тео, його лікар Пол Гаше та його найближчий друг Еміль Бернар. Католицька церква та французьке суспільство вважали самогубство гріховним. Якби друзі Ван Гога висловлювали якісь думки про те, що він був убитий, вони б точно про це повідомили.
Міф 5: Ван Гог помер невизнаним художником
Це просто не відповідає дійсності. Хоча слава Ван Гога значною мірою обмежувалася авангардними колами в Парижі (і меншою мірою в Брюсселі, Гаазі та Амстердамі), він, безумовно, починав завойовувати визнання в останні роки свого життя. Він мав картини, прийняті для великих групових виставок у Парижі (березень 1888, вересень 1889 та березень 1890) та Брюсселі (січень 1890).Огляд звітів французьких газет та журналів показує, що він згадувався у десятках статей у період між 1888 р. та кінцем 1890 р. Якби Ван Гог прожив лише на кілька років довше, він почав би справді заробляти повне визнання того, що він заслуговує.
Читайте також першу частину 5 міфів про Вінсента Ван Гога
