Вважається, що так зване творче вигорання рано чи пізно спіткає будь-яку креативну особистість. Портал creativity.ua давно виношував ідею серії інтерв’ю з відомими творчими особистостями, які могли б поділитися своїми секретами виходу долання творчого вигорання та шляхами виходу із креативного ступору. Нині ми робимо перший крок, і на ці нагальні та болючі питання відповідає письменниця, авторка декількох популярних книжок і просто добрий друг нашого порталу Марія Міняйло
Чи часто Ви відчуваєте творче вигорання?
Чесно кажучи такого ще ніколи не було. У мене в голові стільки ідей та сюжетів, знайти б тільки час все це викласти на папері. Буває просто втома. Як фізична, так і моральна.
Які обставини чи причини можуть «вибити з сідла» Вас як творчу людину?
Ви знаєте, я думаю «вибиває з сідла» всіх все однаково. Не має значення, творча ти людина чи ні. Внутрішні переживання, поганий настрій, проблеми в родині, фізичні хвороби, втома. Але це скоріш не «вибивання з сідла», а емоційна розхитаність, коли ти не можеш сконцентруватися на роботі.
Чи часто Вам не подобається те що ви пишете? В такому випадку який шлях Ви обираєте: шлях виправлення та удосконалення вже написаного чи шлях знищення та написання заново?
Мені завжди подобається те, що я пишу)) Частіше буває таке, що текст просто «не іде». Сидиш півтори години й «народжуєш» два абзаци. В такому випадку мені звичайно не подобається, адже літературні тортури не можуть дати життя гідному тексту. Тоді я просто видаляю ці два абзаци і йду відпочивати. Написання книги через силу — це дорога в нікуди.
Чи може Вас надихнути, надати нових творчих сил читання творів, написаних іншими? Якщо так, чиї твори надихають Вас найбільше?
Звичайно. Письменник, який не читає книжок — це як режисер, який не дивиться фільми. Будь-яка якісна література надихає. У мене немає літературних улюбленців. Зазвичай я більше схиляюся до класичної літератури, адже тому вона і стала класичною, бо в ній все збалансовано: сюжет, стиль автора, емоційна складова. Але останнім часом відкриваю для себе гідні сучасні твори та цікавих авторів.
Чи є у вас власні методи та рецепти подолання творчого вигорання?
Декілька келихів хорошого вина (можна і декілька пляшок) в хорошій компанії. Це чудово «провітрює мозок».
Скільки часу Вам потрібно на відновлення? Вам потрібна «творча пауза» і повний релакс чи просто зміна теми або жанру?
Після кожної написаної книги я завжди беру паузу в декілька місяців (вже після того, як книгу видано), щоб «відпустити» ті емоції. Одну за одною книгу нереально писати, так можна здуріти.
Якби хтось різко розкритикував написане Вами, чи змогло б це слугувати причиною творчого ступору?
Залежить від того, хто критикує. Якби це був мій видавець або редактор, то це б, безумовно, стало причиною творчого ступору. Але, на щастя, найбільший критик моєї творчості — я сама. Тому на 90% я впевнена у якості написаного. Щодо того, якби це був хтось із читачів, то я скажу так: «література, як і будь-яке інше мистецтво, річ напрочуд смакова». Книга може бути гідна та на 100% якісна з точки зору стандартів літературної критики, але абсолютно не подобатись тій чи іншій людині. І це нормально.
Що ви порадите вашим менш досвідченим колегам, в яких зненацька наступає творчий ступор?
Не паритись) Талант неможливо загубити або пропити. Якщо ви добре пишете, малюєте, продаєте — це з вами завжди. Просто буває так, що все набридло. Буває так, що хтось або щось «вибило з сідла», але це мине. Головне не загрузати у своєму «творчому горі». Талант — це як кататися на велосипеді. Навіть якщо ти десять років не їздив, достатньо одного дня і тіло згадає.
Питання ставив Олексій Фурман
Читайте також:
Про самотність – не словом, а тілом. Прем’єра фізичної вистави POSLUKH
Легенди рекламного креативу. Мері Уеллс Лоуренс