Портретна фотографиня з Південної Африки Аліса Манн створила низку робіт мажореток (помічниць головного барабанщика у військовій або подібній формі, учасниць парадів), які підкорили серця глядачів.
«Зображення відіграють потужну роль у формуванні нашого мислення щодо тієї чи іншої країни, — каже Аліса Манн. — Ось чому позитивне представлення їхніх особливостей є центральним у моїй роботі».
«Жінок у Південній Африці, особливо молодих дівчат, часто показують слабкими», — пояснює Манн.
З 2017 по 2020 роки Манн подорожувала Південною Африкою, створюючи образи для фотосерії та прагнула розширити можливості наступного покоління південноафриканських жінок. Серія документує субкультуру шкільного барабанного корпусу — «щось середнє між черлідингом і маршем», пояснила Манн.
Команди, відомі під назвою «Drummies», складаються з усміхнених дівчат у платтях із блискітками, білих ковбойських черевиках та капелюхах. «Drummies» виконують ідеально регламентовані танцювальні рухи, крутять кийки та прапори, а команди змагаються одна з одною в регіональних конкурсах. Тепер Манн сподівається зібрати зображення у єдину фотокнигу.
Про фотографиню
29-річна Манн виросла в Кейптауні, де навчалася в школі образотворчого мистецтва Michaelis. Попри бажання здобути спеціальність живопису, професори переконали її записатися на курс фотографії. «Я просто закохалася у процес фотографування впродовж наступних кількох років», — сказала вона.
У своїй роботі Манн досліджує концепцію створення іміджу, як співпраці між суб’єктом і художником, і часто роками працює над проєктами.
«Як люди розуміють Південну Африку та багато африканських країн загалом? Існує дуже багато негативних стереотипів, а мова документальної фотографії часто може бути доволі насильницькою, — сказала Манн. — Я намагалася створити саме гуманізуючі образи».
Мажоретки
Значна частина роботи Манна зосереджена на тому, як почуття спільноти зміцнює індивідуальне почуття себе. Емоційні стосунки між одягом та носієм — те, що вона часто досліджує.
У 2017 році Манн працювала над проєктом, який досліджував силу вбрання, щоб створити почуття спільності. Тоді їй до рук потрапила перша сторінка місцевої газети. На ній було зображено чудову костюмовану команду мажореток.
Манн так захопили «Drummies», що окремі образи переросли у власний проєкт. «Я швидко зрозуміла, як тільки вони вдягнули форму, настав цей момент трансформації», — сказала вона.
«Уніформа є візуальним маркером їхньої приналежності до команди», — додала Манн.
Мажоретки зазвичай віком від 5 до 18 років, а дуже молоді дівчата тренуються і виступають із набагато старшими. Манн каже, що вони практикуються принаймні три рази упродовж навчального тижня, а також у вихідні — зазвичай по три години кожного разу.
Сестринство
Фотосерія «Drummies» — це динамічний поштовх кольору в ландшафтах із бетону та чагарників. Цей контраст поширюється на життя молодих жінок. Манн вважає, що приєднання до команди мажореток — один зі способів, за допомогою якого дівчата можуть створити для себе автономний простір у часто патріархальних системах, які ще існують у Південній Африці.
«Багато уваги приділяється спорту хлопчиків, — додає Манн. — Я ж хочу бачити простір, призначений виключно для молодих жінок. Думаю, це дуже важливо в контексті Південної Африки, щоб побачити, як цих молодих жінок відзначають у громадах, котрі були створені навколо них».
«Деякі дівчата із самого початку починали дуже сором’язливо, а згодом ставали жвавими, позитивними, харизматичними та голосними молодими жінками», — сказала Аліса Манн.
На початку свого проєкту Манн відвідала змагання однієї з команд, яку вона документувала. «Лідерка команди була настільки напружена, що тіло її тремтіло. Тренер просто повторював їй, що вона дивовижна і все зможе, — згадує Манн. — Це все підсумувало для мене мислення тренерів — вони хочуть наповнити дівчат впевненістю в собі. І, як не дивно, ці установки спрацювали — дівчина перемогла».
У 2018 році Манн була нагороджена премією молодого фотографа Lensculture за «Drummies», жіночою премією PHMuseum «New Generation» для молодого фотографа та першим місцем у портретній премії Taylor Wessing.
«Для мене дуже важливо демонструвати людям повноцінний та правдивий образ людини, — додала вона. — Не показувати молодих жінок жертвами власних обставин, але зобразити рішучих, дивовижних людей, які можуть зробити все».
Читайте також:
Longchamp створили рекламу, що стрімко набирає популярності
Історія нігерійської краси «A Ti De»: від знімків предків до сучасності
