Наприкінці 2020 року запустилась студія подкастів — IZONE Media. Головна мета студії — розвиток ринку подкастів та надання голосу тим, хто цього потребує. Керівник студії IZONE Media Олексій Кушнір розповідає про ідею та цілі проєкту, особливості ринку подкастів в Україні, а також дає 5 порад тим, хто планує запустити свій подкаст.
Що саме охоплює діяльність студії IZONE Mediа? Які послуги ви надаєте обраним проєктам подкастів?
IZONE Media — це відкрита студія подкастів, яка реалізується за підтримки фонду «Ізоляція», креативної спільноти IZONE, Посольства Королівства Нідерландів та Українського Культурного Фонду.
Чому відкрита? Бо ми запрошуємо авторів робити подкасти разом з нами на безоплатній основі. Проводимо навчання для тих, хто хоче створювати аудіоконтент різного рівня професійності. Надаємо гранти на створення подкастів для підтримки незалежних авторів. Плануємо проведення освітніх проєктів в регіонах України та запис контенту в локальному контексті.
Ми станемо майданчиком, де автори подкастів зможуть отримати ресурси для запису, продюсування та промоції аудіоконтенту. Ідея проєкту полягає у скороченні дистанції від авторів подкастів до ресурсів створення готового продукту.
Хто в команді IZONE Mediа?
Наша команда складається з чотирьох людей. Я — програмний директор, уже майже два роки займаюся проєктом «Подкаст Підкаст», працював на радіо Свобода. Продюсерка Іванка Шкромида — відома також подкастом «Акустика тіней». Звукорежисерка Люба Гук — учасниця гурту Wahomo. Та комунікаційниця Марія Кравченко.
Які виклики постали перед вашою командою на етапі створення студії подкастів IZONE Mediа?
При створенні чогось нового завжди виникають певні складнощі. Викликом для нас була побудова. На той момент у нас фактично нічого не було: ані студії, ані закупленої техніки. Не було чіткого розуміння, як сам виглядатиме проєкт, яким буде його імідж у публічній площині. І лише наприкінці року ми змогли завершити усі підготовчі роботи.
Чому саме подкасти?
Оскільки я й сам дуже люблю подкасти, то розумію, що вони, як і аудіо взагалі, — поки що недооцінена історія в Україні. Подкасти — крутий інструмент, який може стати будь-чим і дає змогу паралельного споживання. Якщо це класно зроблена аудіоісторія, вона може вразити, надати купу інформації. Велика відмінність подкастів як такого медіа — свобода обрання контенту. Слухач сам обирає що, де, коли і скільки слухати. Це не алгоритми, які пропонують те, що начебто тобі цікаво.
Яка нині ситуація з дослідженням ринку подкастів в Україні?
Наскільки багато подкастів в Україні насправді, ще ніхто не рахував. Поки що немає досліджень ані слухачів, ані самої індустрії подкастів. Нині існує близько сотні подкастів. Думаю, серед них десятки дуже якісних проєктів, які варто слухати. А статистика ринку подкастів та їх слухачів — це відкрита зона дослідження.
Який різновид подкастів зараз найбільш актуальний?
Мені важно сказати, тому що насправді немає якоїсь формули, стандартизації на ринку подкастів. Я можу сказати, що в Україні вже зараз дуже багато розмовних подкастів. Цей жанр ми більш-менш засвоїли, і, можливо, настав час йти більш професійною стежкою. Тобто створювати подкасти не самотужки, а командою. Знайти людей, які зроблять проєкт від початку і до кінця суперкрутим: від якісного запису до ефективної дистрибуції.
Чи вважаєте ви, що нині, крім голосу, для подкастів важливий візуал?
Авжеж, я не можу сказати, що візуал неважливий взагалі. Просто аудіо — це медіа, якому нічого особливо не потрібно для того, щоб донести інформацію. Є таке дослідження, за яким декільком групам респондентів надавали інформацію різними каналами комунікації (відео, аудіо, текст) і досліджували, чи могли респонденти розпізнати брехню у цих повідомленнях. Виявилося, що люди найгірше розпізнавали неправду у відео, трохи краще у тексті і дуже чітко відчували різницю між правдою та брехнею саме в аудіо. Тобто аудіо — це настільки щирий та потужний інструмент передачі інформації, що збрехати у ньому майже неможливо.
Які можете назвати секрети набуття власного голосу?
Як я вже казав, в аудіо дуже важко бути нещирим. І, як на мене, тут треба в першу чергу розуміти себе: хто ти, що ти хочеш розповісти і з якою метою. Тема подкасту з’явиться, як тільки автор відповість на ці запитання. Наприклад, я — кримчанин, цікавлюся політикою і тим, що відбувається навколо. У мене є крутий друг, з яким я записую подкаст. Відповідно, наш подкаст — це обговорення цікавих для нас тем.
Якщо автору є що розповісти — це вже половина справи, а як розповісти — це вже питання детальної роботи.
Який найважливіший етап у створенні подкасту?
Весь етап підготовки, який відбувається до запису, дуже важливий. Наприклад, мій «Подкаст Підкаст» звучить імпровізовано та спонтанно. Насправді ж — це результат кропіткої підготовки, бесід та вивчення матеріалу. А сам випуск — кульмінація наших роздумів щодо обраної теми. Як на мене, також важлива наявність людини, яка б контролювала якість кінцевого продукту. Тобто, ми пишемо сценарій і редагуємо його. А сідаємо записувати лише тоді, коли наша команда повністю знає, яким буде випуск у фіналі (як буде змонтований та яку тональність приблизно матиме).
Як створювався перший подкаст-проєкт «На межі»? Які складнощі виникли?
Цей проєкт тримається на професіоналізмі журналістів Тараса Ібрагімова та Альони Савчук. Вони багато місяців досліджували тему щодо історії українок, які опинилися у Сирії, на території, підвладній терористам «Ісламської держави». Всі вони потрапили у табори для біженців, схожі на тюрми просто неба. Звідти жінки надсилають сигнал SOS додому. Вся історія побудована на аудіофайлах, аудіосвідченнях, і саме тому подкаст був необхідним форматом. Це наш перший проєкт, на якому ми випробовуємо наші потужності, можливості та знання. Бо зараз мало хто знає, що таке подкасти і як з ними працювати правильно.
Це суперскладний проєкт с точки зору тематики. Над ним морально важко працювати, оскільки ті історії, які ти чуєш, не залишають тебе байдужим. За допомогою подкасту ми якраз і передали всю цю складність, неоднозначність, емоційну напругу.
IZONE Media фінансово підтримує Посольство Нідерландів та УКФ. Ви вигравали грант на створення платформи? А подкаст-проєкти підтримуєте за допомогою регрантингу?
Фактично, проєкт з самого початку був поданий IZONE та «Ізоляцією» на фінансування від Посольства Нідерландів, завдяки чому ми отримали підтримку на 2 роки. Цей грантовий проєкт передбачає надання фінансування через регрантинг і відбір заявок на конкурсній основі. Акцент йде на правозахисну тематику, але загалом широка місія проєкту — допомога розвитку подкастингу в Україні. Бо, навіть не дивлячись на те, що подкасти — недорога історія у виробництві, все одно вони потребують і знань, і зусиль, і ресурсів, щонайменше часу, для того, щоб зробити продукт, який слухатимуть люди.
Які вимоги ви висуваєте до нових проєктів? За якими критеріями журі обирає заявки-переможців?
Критерій — це ідея. А все інше можна доопрацювати. Щодо грантів — у нас буде окрема грантова комісія, яка розглядатиме кожен пункт поданої заявки, і, виходячи з цього, ми надаватимемо комусь перевагу.
Наша головна мета — дати голос тим, хто цього потребує.
Тобто, ми хочемо знайти людей, яким потрібен невеличкий поштовх і допомога для того, щоб їхня історія або ідея були почуті не просто десятьма друзями, а великою аудиторією.
За якою бізнес–моделлю працює IZONE Mediа?
У нас немає бізнес-моделі, бо ми неприбуткова організація. Оскільки студія подкастів — грантовий проєкт, ми не можемо отримувати прибутку. Поки що це так. Чи будуть зміни, поки що загадка. Можливо, так, а може, й ні.
Які можете дати поради тим, хто планує запустити свій подкаст?
У мене є одна головна порада — слухати інші подкасти. Наприклад, ти хочеш написати книгу, і для досягнення своєї цілі маєш прочитати певну кількість літератури, щоб зрозуміти, як саме побудована книга, які різновиди вона має. Так само і з подкастами: спочатку ти слухаєш мільйон подкастів, обираєш, що тобі подобається, а потім випрацьовуєш свій смак. Тобто — читаєш інформацію, досліджуєш, знову слухаєш, намагаєшся зрозуміти, як це побудовано. Люди часто хапаються за подкасти як за щось прикольне, трендове, хайпове, але насправді історія трошки інша. Якщо автору нецікавий сам формат подкасту, то навіщо робити його взагалі?
Спілкувалась Катерина Леляк
