Багато предметів, якими ми користуємося в щоденному побуті, є результатом століть удосконалення, дрібних, але важливих штрихів, які зробили ці речі максимально зручними та практичними. Грецька дизайнерка Катерина Кампрані переробила конструкцію деяких з цих речей. Максимально порушивши принципи ергономіки, вона створила справжній кошмар дизайнера.
Користування цими речами здатне звести з розуму своєю доведеної до абсурду незручністю. Катерина Кампрані так і назвала свій проєкт The Uncomfortable («Незручне»).
«Я завжди цікавилася сучасним промисловим дизайном. Багато років тому я вступила до магістратури на спеціальність “дизайн”, але так і не завершила її, — розповідає Кампрані, яка живе в Афінах. — Проте я багато дізналася про те, що таке зручність користувача і як її досягти. І це надихнуло мене зробити абсолютно протилежне. Мені здалося, що буде кумедно — представити предмети в незвичному образі, але я була вражена, як важко виявилося деконструювати їх у своїй уяві».
Незручне становище — незручний креатив
Кампрані доклала свою майстерність до багатьох предметів побуту — від столових приборів, якими неможливо їсти, до справжнього глухого кута дизайнерської думки, як-от цей ключ, користування яким доведе до сказу найбільш врівноважену людину.
«Однією з причин, чому я вирішила цим зайнятися, було переконання, що з мене ніколи не вийде успішного промислового дизайнера в країні, економіка якої перебуває в занепаді, — розповідає Катерина Кампрані. — Однак немає лиха без добра. Робота над проектом “Незручне” дозволила мені продовжити вивчення дизайну, принесла мені задоволення, а тепер — і популярність».
Двері, в які неможливо увійти
Серед тривимірних зображень, які дизайнерка отримала за допомогою комп’ютерної програми, є кілька дверей. У них нелегко увійти: або сходинки не збігаються з дверним прорізом, або відкривається тільки частина двері.
«Для початку я зробила нарис туалетної кімнати, — згадує Кампрані. — Все в ній було як треба, але сам туалет і двері до нього були розташовані вище рівня підлоги, потрапити туди можна було тільки металевими сходами. Я намалювала це майже механічно, не замислюючись. Але потім уявила собі ситуацію, коли треба терміново в туалет, і мені стало дуже смішно. Тоді я почала думати про інші незручні ситуації, і так мені спало на думку поекспериментувати з предметами побуту».
Потяг до внутрішнього дисонансу
Проєкт Кампрані викликав чималий інтерес у всьому світі — без сумніву, частково тому, що її дизайнерські винаходи мають якусь підвищену віртуальну тактильність.
Ці предмети чудово знайомі нам і тому вони спричинюють такий внутрішній дисонанс.
«Я навмисно не торкалася складних об’єктів і сучасних технологій. Зрештою, вони й так не надто комфортні у використанні. Я спостерігала, як функціонує кожен предмет, і аналізувала кожен крок взаємодії між предметом і користувачем, а потім просто прибирала один такий крок».
Звідки береться ідея
«Зазвичай я не зупиняюся на першій ідеї і намагаюся вигадати якомога більше варіантів, як зробити річ незручною у використанні. Перемагає той варіант, який здається дивним навіть мені самій і який змушує мене розсміятися», — ділиться дизайнерка
«Спершу ідея просто осяює мене, але шлях до кінцевого дизайну може зайняти від кількох хвилин до кількох місяців. Що простіше об’єкт, то важче його переробити в незручний для використання. Будь-яка зміна робить його невпізнанним», — розповідає Кампрані.
«Наприклад, ложка. Можна було б просвердлити в ній багато дірок, але такий предмет вже існує — це друшляк. Крім того, деякі предмети настільки укорінилися в нашій уяві, що трансформувати їх в щось інше дуже складно. У мене було безліч варіантів для стільця, але щоб завершити бодай один з них, мені знадобилося кілька місяців», — додає Кампрані.
Законна гордість
Для Тижня дизайну в Загребі у Хорватії зі своїх віртуальних проєктів вона створила кілька реальних предметів. За словами Кампрані, найбільше вона пишається цією лійкою: «На мій погляд, вона створює дуже потужний образ, який можна інтерпретувати різними способами».
Джерела натхнення
Всі предмети своєї колекції дизайнерка вигадала сама. Але чимало ідей також підкинули друзі та глядачі, яких вразив і надихнув її проєкт.
«Деякі з цих речей — неймовірно кумедні, але мені незручно використовувати чужі задуми, — каже дизайнерка. — Люди надсилають мені свої пропозиції, які, часом, є дуже вдалими. Але, думаю, навіть якби я втілила їх у життя, то виставляти або публікувати їх потім було б з мого боку неправильно, навіть якщо я б вказувала автора ідеї».
Безглуздість, яка подобається
Популярність проєкту «Незручне» з того часу, як він стартував у 2014 році, постійно росла. «Поливалка, гумові чоботи, виделка на ланцюжку подобаються багатьом глядачам, — каже Кампрані. — А нещодавно увагу також привернув мій подовжений чайник та витягнуте горнятко. Дехто висловив бажання придбати їх як один набір, коли вони існуватимуть в реальності».
«Я дуже пишаюся своїм іншим винаходом — горнятками-обручками. Це була одна з найскладніших конструкцій, над якою мені довелося поламати голову», — додає вона.
Автор: Стівен Доулінґ
Фото: Катерина Кампрані
Читайте також: Бліц Альони Шостко і Анни Іваненко, українських ілюстраторок-переможниць iJungle 2020 Illustration Awards.