Під час пандемії ми могли бачити, що люди почали більше уваги приділяти віртуальним ландшафтам як засобу пізнання світу. Трансляція наживо ведеться з зоопарків та океанаріумів, музиканти та коміки виступають у пустих залах чи у власних вітальнях, а геймери дедалі більше часу присвячують мандрам цифровими ландшафтами. Така масова міграція до віртуального світу посприяла розвитку ще одного явища – віртуальна фотографія стає дедалі популярнішою. Чимало людей зараз проводять час у віртуальному просторі, і багато хто з них не втрачає можливості помилуватися цифровими ландшафтами чи навіть звертається до ігрових краєвидів, щоб творити мистецтво.
Постійно вдосконалювана реалістичність цифрових ландшафтів відкрила цілий світ можливостей для фотографії у відеоіграх. Ще однією важливою тенденцією стали ігри, що пропонують режим «пісочниці», який звільняє гравця від необхідності виконувати конкретні місії чи завдання і натомість дозволяє блукати ігровими просторами без певної мети. Ці дві тенденції спонукали багатьох гравців до експериментів та розширили рамки того, що можна вважати грою.
Оскільки майбутнє фізичних художніх виставок лишається непевним, а геймери які радше тиснутимуть на кнопку фотоапарату, ніж на гачок віртуальної зброї, привертають до себе дедалі більше уваги, віртуальна фотографія поступово виборює собі місце серед інших сучасних видів мистецтва.
Ось кілька фотографів, які останнім часом працюють у середовищі відеоігор.
Кент Шилі (Kent Sheely)
У 2016 році роботи цього фотографа виставлялися у швейцарському Музеї фотографії в Вінтертурі, який одним із перших почав розміщувати експозиції, присвячені виключно фотографії у відеоіграх.
Продемонстрована там серія художньо відредагованих скріншотів мала назву «DoD» і була створена у грі Day of Defeat. За стилем вона сильно перегукується з фотографіями Роберта Капи, який під час Другої світової війни задокументував висадку війська союзників у Нормандії.
Шилі модифікував зображення на екрані, замінивши колір чорно-білою гаммою, роззброївши свого персонажа та ведучи гру в якості «цивільного».
Кент Шилі завжди цікавився документальними фільмами про війну. «Ігрова версія подій має небагато спільного з реальністю, але мені було цікаво зафіксувати у своїх фото саме ті реалістичні моменти, які час від часу все ж можна побачити в грі», – пояснює фотограф.
Алан Батлер (Alan Butler)
Цифровий художник Алан Батлер працює переважно з іграми Grand Theft Auto V та Red Redemption II, і цікавлять його в них насамперед елементи соціального реалізму.
Реалізм цих ігор став золотим стандартом для віртуального простору. Втім, обидва ці ігрові світи є доволі жорстоким місцем, тож коли гравець надає перевагу фотоапарату перед зброєю, він наражає на чималу небезпеку свого ігрового аватара.
Якщо Кент Шилі робить фотографії у відеоіграх за допомогою скріншотів, то Батлер використовує фотоапарат, доступний персонажу в самій грі.
Натхненням для його серії робіт «Down and Out in Los Santos» (GTA V) стала вулична фотографія Анрі Картьє-Брессона. Аватар Батлера блукав віртуальними вулицями та фотографував безпритульних неігрових персонажів.
Батлер зазначає: «Гра GTA V дуже ретельно підходить до того, як в ній зображено бездомних. Є щось моторошне в тому, як різко змінюється їх поведінка, коли ви дістаєте камеру. Одразу чуєш щось на кшталт «Забирайся геть від мене зі своєю камерою, клятий покидьку!»
А нещодавно Батлер спрямував свій віртуальний об’єктив на гру Red Dead Redemption II, події якої відбуваються у Америці середини 19-го століття. Увага до деталей – одна з визначних рис цієї гри. Особливо це стосується ландшафтів, флори та фауни. Тут ігровому персонажу у пошуках ідеального кадру довелося рятуватися ще й від змій та алігаторів.
Його віртуальні фотографії історично достовірних локомотивів, мостів та будинків, разом з переселенцями та корінними жителями, практично неможливо відрізнити від справжніх історичних фотографій. Фотоапарат, доступний ігровому персонажу, використовує колодієві пластини, як і всі камери того часу, тому фотографії мають характерне сепійне забарвлення.
Деякі з цих фото можна побачити у ігровому відеопутівнику «My Second Summer in the Sierra», в якому Батлер шукає краєвиди, де можна було б відтворити ряд відомих ландшафтних фотографій.
Зокрема, на Батлера дуже вплинули роботи Тімоті О’Саллівана, найвідомішого фотографа 19-го століття, чий стиль він намагається наслідувати. Для цього Батлер навіть скористався раритетним фотоапаратом з колодієвими пластинами у реальному світі, щоб робити ним «скріншоти».
Джастін Беррі (Justin Berry)
Іконічні ландшафтні фото Анселя Адамса та його майстерне використання світла, контрасту та глибини стали натхненням для віртуальної фотографії Джастіна Беррі, який є серед іншого скульптором, цифровим художником та викладачем Єльського університету.
«Ніхто не очікує, що в грі ви будете звертати увагу на краєвиди. Вони є лише тлом… Але коли ви фотографуєте щось, ви його підкреслюєте і мовби кажете, що ось це варте того, щоб його побачили», – зазначає Беррі.
Оскільки він зазвичай працює з іграми початку 2000-х років, ігрової камери у його персонажа, як правило, немає. Натомість Беррі робить сотні скріншотів одного й того ж зображення і потім комбінує їх в одне. Завдяки високій роздільній здатності зображень, яка досягається в результаті такого постпродакшену, віртуальна фотографія Джастіна Беррі практично не відрізняється від ландшафтних фотографій, зроблених в реальному світі.
Клер Хентчкер (Claire Hentschker)
Якщо фотографії Джастіна Беррі тяжіють до гіперреалізму, який розмиває межу між реальним та віртуальним світами, то художниця Клер Хентчкер використовує той самий прийом компонування численних зображень в одне для створення абстрактних образів.
Оскільки ігрове відео часто записується від третьої особи, в центрі екрану можна побачити аватара гравця. З цих скріншотів художниця вибирає ті, які найбільше відповідають композиції Rückenfigur, тобто зображення зі спини.
«Полотна в стилі Rückenfigur належать до традиції, яка у такий спосіб намагалася зобразити велич Бога та природи. Вважалося, що глядач має уявити себе на місці персонажа, щоб його охопило відчуття зачудування перед світом. І я не могла не помітити, як процес гри передбачає таке саме проєктування себе на аватара».
Новий широкий світ
Нова категорія фотографії у відеоіграх стрімко росте: створюються онлайн-спільноти ентузіастів, нові цифрові інструменти (типу Ansel) значно спрощують обробку зображень, та й в самих іграх віртуальна фотографія дедалі частіше опиняється в центрі уваги (як-от гра Umurangi Generation, яка повністю побудована на концепції ігрового фото).
Ще одну серію фото, присвячену іграм (цього разу реальним, а не віртуальним), можна переглянути тут.
