Всі знають, що найкращі спортсмени змагаються не лише один з одним. Насамперед вони змагаються самі з собою, намагаючись ще вище підняти ту планку, яку вони встановили для себе. Втім, це стосується не тільки професійних спортсменів. Таке саме мислення притаманне й тим, хто просто робить свою щоденну зарядку. Щоправда, з дещо інших причин. Адже коли ми починаємо займатися якимось видом фізичних вправ (біг підтюпцем, їзда на велосипеді тощо), зазвичай ми не ставимо собі за мету перевершити всіх суперників. Ні, нам просто хотілося б знати, чи вдається нам це бодай трохи краще з дня у день. І наочнішого способу, ніж побити свій попередній рекорд, тут немає. Саме такі міркування й спонукали дослідників з Батського університету, що у Великобританії, до експериментів з технологіями для фізичних вправ у VR.
Команда REVEAL (REal and Virtual Environments Augmentation Labs) під проводом науковця-інформатика Крістофа Люттерота (Christof Lutteroth) розробила систему VR, яка дозволяє людям позмагатися з віртуальною версією самих себе, створюючи такі собі «привиди минулого».
Тонкощі мотивації
Це програмне забезпечення створює цифровий аватар, який втілює в собі попередній рекорд користувача у тому чи іншому виді фізичних вправ (бігова доріжка, велотренажер тощо). Опинившись у середовищі перегонів, де суперники – то цифрове втілення попередніх досягнень гравця, користувач одразу бачить, чи почав він видавати кращі результати і наскільки вони є кращими. І водночас знаходить мотивацію не припиняти працювати над собою. У такий спосіб людина змагається проти чогось суттєвішого, ніж абстрактна цифра, що вказує на кілометри, швидкість чи калорії. І водночас це не демотивує щось робити взагалі, як часто буває, коли змагаєшся з реальними людьми, які все роблять краще, ніж ти.
В ході експерименту, який тривав чотири тижні, такий підхід до фізичних вправ у VR було випробувано на прикладі занять на велотренажері. Ті учасники, які змагалися з віртуальними проекціями, що втілювали їх власні минулі досягнення, показали вдвічі кращі результати, ніж ті, хто тренувалися наодинці. До того ж результати виявилися кращими у тих, хто змагався з цілою групою своїх «привидів минулого».
А як щодо AR?
Крістоф Люттерот також вважає, що ця технологія має непоганий потенціал не лише для VR, але й для AR, що дозволило б перенести такі фізичні вправи надвір. Наразі все впирається у дві речі. По-перше, нікому й досі не вдалося знайти ідеальний формат натільного пристрою для доповненої реальності. А по-друге, питання безпеки лишається невирішеним, адже на вулиці на вас може налетіти хто завгодно – від простого перехожого до автомобіля.
До речі, за допомогою VR та AR можна прокачати не лише свої фізичні м’язи, а й креативні.
