Українські інтелігенти від музики Semmar привертають увагу до історії київських водойм.
Наприкінці осені гурт відшукав місця, де виходять на поверхню Почайна, Сирець та Либідь, аби розповісти про долі цих легендарних річок та показати їх у фотопроєкті «Без моря». Це яскраве фотовисловлювання музикантів проти екологічного знищення історичного обличчя Києва. Автори знімків: фотограф Олександра Железнова і дизайнер Дмитро Артеменко.
Semmar не просто так зацікавили столичні водні артерії. Учасників гурту багато що пов’язує з водоймами.
«Назва нашого гурту Semmar, тобто «без моря», була обрана через внутрішнє відчуття води. Поряд з річками, морями і океанами ми відпочиваємо духовно та фізично. Басист Артем, наприклад, завжди намагається купатися у всіх доступних водоймах, навіть коли дуже холодно. З усіх природних ресурсів вода – це наша стихія», – коментує вокаліст гурту Андрій Шатров.
Київ звели на міжріччі Сирця, Почайни та Либіді. У давнину ці ріки були повноводними та стрімкими, по них ходили сотні суден, їхня вода була чистою та цілющою. Наразі ж Сирець, Почайна та Либідь замуровані в бетон, забуті містянами, а деякі навіть стали місцями екологічної катастрофи.
«Сьогодні, коли існує серйозна проблема забруднення водойм, для нас це болюча тема. Люди дуже часто поводять себе, як свині. Навіть регулярні прибирання активістами вздовж рік і озер не завжди мають тривалий ефект. Усім давно відомо, що вода – це найцінніший ресурс, який ми вже втрачаємо. Ми вважаємо, що треба берегти природні надбання і чітко усвідомлювати, що природа нас захищатиме тільки у тому випадку, коли ми захищатимемо її», – наголошує Андрій Шатров.
Нагадаємо, що осінь 2019-го стала новою віхою у творчості музикантів. Semmar нарешті набридло мовчати, і вони повернулися на сцену оновленими та зі свіжим матеріалом. Першим дзвіночком зовсім іншого, ніж у минулому, музичного шляху стала пісня «Аперкот». За її звучання, як, власне, і за звучання нової платівки, яку готує гурт, відповідає Артур Данієлян, знаний український музикант та саундпродюсер.
