Здорова конкуренція є запорукою прогресу економіки країни. Аби бути конкурентоспроможним в епоху науково-технічного прогресу, потрібно відчувати і передбачати тренди. Їх можна навіть створювати самостійно, а ринок, ніби серфер, підхопить хвилю. Конкурентність — це також про інновації.
Сьогодні недостатньо бути якісним виробником послуг або товарів, потрібно бути сучасним виробником. У черговому випуску «Філософського Саду» засновник і CEO Creative States Ілля Кенігштейн та автор проєкту «Філософський Сад» і засновник Відкритого Університету U Дем’ян Ом поговорили про відповідальність у бізнесі і житті в цілому, креативність і презентацію України у світі. А також про те, хто ж репрезентує Україну: художники чи політизовані олігархи? Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
Моне чи Мане?
Українські бізнесмени та художники говорять різними мовами. Інколи постає питання: чи спілкуються вони взагалі? Оскільки їхні спільноти практично не перетинаються, культурні індустрії, які вміють налагоджувати комунікацію, могли б розпочати діалог із креативними підприємцями та почати створювати абсолютно новий продукт.
Бізнес потребує мистецтва. Чому так? Суспільство, що має надто примітивні потреби, не здатне до масштабного споживання. Умовно кажучи, поки половина населення не чистить зуби вранці, немає сенсу розповідати людям про Моне і Мане.
Важко встановити контакти, поки бізнес не помічає мистецтво, і навпаки.
Місце перетину мистецтва з бізнесом — кінотеатри. Це не нова для українського суспільства думка.
Я люблю людей-перебіжчиків… які були в мистецтві і почали займатися бізнесом. І навпаки. Вони будують бізнес на стику.
Ілля Кенігштейн
Хто відповідає за щастя?
Поки поширення прогресу переходить на надшвидкості, українська політика залишається єдиною інституцією, що презентує країну на міжнародній арені. В той же час вдома ця сама політика виступає гальмівною щодо прогресу силою.
За останні кілька сотень років політика не оновлювала свої протоколи. Українське суспільство досі обирає одну людину, яку призначає відповідальною за особисте щастя і добробут кожного.
Бути людяним — це як?
Дем’ян Ом
Теорія та практика
Між теорією і реальністю життя утворилася величезна прірва.
В теорії можна докласти зусиль та зростити побутову культуру завдяки поширенню знань. Продемонструвати суспільству, чому цей Моне (або Мане) такий класний, як він зумів створити свої шедеври. Щоб завдяки отриманим знанням людина, якщо вона open-minded, сама захотіла поліпшити своє життя.
В реальності можна отримати по голові, просто гуляючи містом. Схема приблизно така: хочеш щось мати — забери це в іншого.
Найбагатші люди України — в основному ті, хто свого часу побачив хорошу гілку. Залізли на неї і відпилюють шматки, на які хоче сісти хтось іще. Можливо, через це досі існує стереотип, що бізнесмени — люди не дуже хороші. Насправді ж це люди, які зважилися на практично щоденне прийняття складних рішень. Бізнес тут виступає як синонім шаленого рівня відповідальності. Ним краще займатися в тому випадку, якщо готовий до такої напруги.
Чим полярніша громадська думка, тим легше людей ввести в оману. Тим більше бажаючих це зробити. Тим більша тиснява за увагу. Тим яскравіше інформаційне поле. Тим частіше виникають шалені ідеї. Тим абсурдніший суспільний дискурс. Тим менше хочеться в ньому брати участь. Тому що скільки можна вірити в казки?
Ілля Кенігштейн
План Б
Поговоримо про план Б. У бізнесі його не має бути взагалі. Якщо ви зважилися на підприємництво і прагнете досягти хороших результатів, ви маєте забути про запасні варіанти.
Бувають моменти, коли запасного шляху бути не повинно, адже завдяки цьому може з’явитися привід відмовитися від плану А та зіскочити з потяга задовго до кінцевої мети. Якщо є план Б, план А фактично запрограмований на програш.
Про поразки
В Україні існує мовчазна традиція приховувати свої невдачі. Люди соромляться говорити про падіння на шляху підкорення кар’єрних сходів.
А ось у світі інновацій все навпаки. Впав, програв? Прикро, боляче, але таке буває. Зате ти досить сильний, аби піднятися, хоробрий, аби визнати свою поразку, розумний та досвідчений, аби зробити висновки і не повторювати помилок.
І наостанок
Важливо не просто вміти думати, а й розвивати свій емоційний інтелект. Це допомагає керувати на лише своїми, але й чужими емоціями, капіталізуючи їх і перетворюючи на певну дію.
Це вміння набуло ваги з появою креативної економіки, років десять (двадцять — Прим. Ред. «The Creative Economy. BusinessWeek» (Special double issue: The 21st century corporation), 28 серпня 2000 року. С. 1-5) тому. Ми знову повертаємося до інновацій.
Якщо ти переходиш від стану «стимул-реакція» до стану людини мислячої, крім самокопання, в тобі росте ще й чудовий стан мудрості. Коли знань не просто багато, а ти вмієш ними оперувати — тоді ти благородно ставишся до людей, приймаючи їх, щиро. Такий стан дає фору в бізнесі.
Дем’ян Ом
Ознакою добре розвиненого емоційного інтелекту стає дружба з культурою, вміння вчитися та розвиватися, брати відповідальність за помилки і поразки, дослухатися до думки інших.
Зрештою, головне — бути щедрим та чесним перед собою. Все інше ринок зробить сам.
Ілля Кенігштейн
[c]
Більше смислів і відкритих питань до читача про культуру бізнесу і просто культуру слухайте у подкасті.
Цей текст також доступний російською мовою — за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Познайомитись з людьми, які працюють над проєктом, можна тут. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.