29 січня на НСК “Олімпійський” відкрився Форум “Бізнес для розумних міст”, який протягом трьох днів висвітлюватиме всі аспекти розвитку розумного міста. Одним з основних спікерів-модераторів Форуму є Ольга Сімсон – співзасновник та директор Інституту права, технології та інновацій (ILTI), доктор юридичних наук, професор Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.
Напередодні відкриття пані Ольга докладно відповіла на запитання порталу Reklamaster.com Сьогодні ми публікуємо її відповіді.
Досьє:
Заснувала в Україні наукову школу з креативного та інноваційного права. З 2005 року супроводжувала проекти в сфері інновацій, інтелектуальної власності, трансферу технологій. У 2015 році захистила докторську дисертацію з державно-приватного партнерства в інноваційній сфері.
Два роки працювала радником Глави Агенства з питань науки, інновацій та інформатизації України. Експерт проектів ЄС та USAID. З 2016 заснувала компанію, яка вийшла зі стін Національного юридичного університету і займається неформальною освітою на стику права, IT і креативних індустрій. За два роки існування в ILTI-School, в ній пройшли навчання близько 500 осіб за напрямками IT-право, IT-безпека, Креативне право, Підприємництво і право в Hi-tech та іншими міждисциплінарним програмами. ILTI також займається супроводом стартапів в ІТ та креативних індустріях, консалтингом і бізнес-акцелерацією.
Креативне та інноваційне право – в чому взагалі особливості правового забезпечення креативної діяльності?
Основна ідея полягає у тому, що держава завдяки правовому регулюванню повинна стимулювати інновації та креативні індустрії. Забезпечувати сприятливі умови для розвитку нових ідей, їх релізації, для стартапів та нових бізнесів у творчій сфері. Особлива увага у праві, що забезпечує потреби креативних індустрій, повинна зосереджуватися на інтелектуальній власності, її охороні та захисті. Зрілий ринок діє за правилами, коли в основу відносин між його учасниками покладаються зрозумілі норми, договори, а не усні домовленості і так звані «договорняки». Україна повинна сприяти формуванню IP Box у творців для того, щоб інтелектуальна власність створювала активи та врешті призводила до збагачення країни в цілому.
Останнім часом в нашій державі стрімко розвивається креативна галузь економіки, тільки за результатами післяреволюційного 2015 року зріст креативних індустрій за даними журналу Behance оцінювався у 23%, що стало найвищим показником зростання у світі. В сфері інновацій Україна також демонструє зростання, так, наша держава посіла 43 місце із 126-ти у рейтингу найбільш інноваційних країн світу Global Innovation Index 2018, покращивши минулорічний результат на 7 позицій.
Які закони конче необхідно приймати в Україні для правового забезпечення креативної діяльності?
У 2018 році були прийняті зміни до Закону України «Про культуру», в якому нещодавно з’явився термін «креативні індустрії», що стало знаковою подією для регулювання обраної сфери суспільних відносин. Це має бути сигналом того, що далі будуть впроваджуватися у законодавство певні сприятливі умови для творчої діяльності, у всякому разі хочеться сподіватися на це. Нам не потрібні нові закони, достатньо щоб діяли ті, шо є. Потребує змін Закон України «Про інноваційну діяльність», який містить по суті єдину модель фінансування інновацій – державне фінансування. Креативна сфера та інновації потребують запровадження інших моделей, як то венчурне фінансування, краудфандинг. Законодавство має знижувати податковий тягар на стартапи, стимулювати креативний бізнес виходити з тіні, працювати в екранованому бізнесі. У цьому зв’язку можна навести приклад Великобританії, яка впроваджує національну рамкову програму «Create UK – стратегія розвитку сектору до 2020 року». На сьогодні креативні индустрії Великобританії сягають 77 млрд фунтів та створюють 1,7 мільйона робочих місць. Для України сьогодні системоутворюючою галуззю для креативної економіки є ІТ, але особливої підтримки потребують саме творчі галузі, як то крафти, мода і дизайн, арт та візуальне мистецтво, видавницька діяльність, театр, кіно-індустрія та інші.
Чи вимагає побудова розумного міста нових розумних законів? Яких саме?
Підтримка креативного сектору, по суті, зводиться до розвитку інтелектуального і творчого потенціалу людей, мешканців країни. Держава повинна усіляко сприяти інтернаціоналізації українських продуктів, тобто орієнтації на глобальні ринки і світову креативну сцену. Тому розумне місто – це місто, де виробляється політика, спрямована на просування іміджу міста та його потенціалу, де ефективно відбувається діяльність професійних мереж і асоціацій з представництва та захисту прав творчих особистостей і бізнесів. Розумне місто зміцнює правову культуру та обізнаність через спеціальну освіту і lifelong learning навчання, забезпечує інфраструктуру та мережі: кластери, хаби, інкубатори та акселератори, тим самим зміцнюючи середовище та креативну екосистему у місті. Для цього потрібні скоріше не закони, їх у нас і так багато, а програми підтримки на рівні міста, державно-приватне партнерство в інноваційній сфері та соціальна активність підприємців.
Як змінюються самі правові інституції з розвитком сучасних технологій?
Правові інституції діють однаково як у реальному, так і у цифровому середовищі, але бурхливий розвиток інформаційних технологій формує нові відносини та створює нові явища, які раніше не були врегульовані. Це стосується електронної комерції, штучного інтелекту, блокчейн-технологій, Інтернету речей, віртуальної та доповненої реальності. Виникають смарт-контракти, криптовалюти, цифрової власності або активів, які поки що не врегульовані в українському законодавстві. Право повинно відповідати на такі процеси, але воно не встигає зробити це, бо немає готових рішень. Не завжди вдається адаптувати існуючі правові конструкції під нові сфери права, а тому формуються нові галузі або міжгалузеві сфери права, як наприклад, ІТ-право, які мають вирішити правові проблеми для розвитку відносин, пов’язаних з диджиталізацією суспільства. Розвиток креативного права також пов’язаний зі зростанням креативних індустрій та нематеріальних активів, нової економіки, побудованої на знаннях та інтелектуальних продуктах.
Креативне право, у свою чергу, поділяється на інститути aрт-права (Art Law), модного права (Fashion Law), тощо.
Чи змінюються правові підвалини та особливості захисту бізнесу в світі революційних технологічних змін сьогодення? Як саме?
Розвиток інформаційних технологій та нематеріальних активів призводить до того, що найбільш важливого захисту потребують так звані інформаційні права. Величезна увага приділяється захисту ноу-хау, комерційної таємниці та конфіденційної інформації. Часто патенти виявляються неефективними, коли мова йде про швидкі зміни. Витік інформації стає головною загрозою для технологічних компаній особливо на етапі становлення та масштабування. Суттєвого значення набуває захист персональних даних клієнтів та їх добросовісне використання. Інформаційна безпека в локальних та глобальних мережах – тренд для захисту бізнесу у цифрову епоху. Зараз, коли швідкість розповсюдження інформації стає просто колосальною завдяки Інтернету та соціальним мережам, особливої актуалізації потребує захист ділової репутації та контроль розповсюдження інформації, яка впливає на ринкову конкуренцію.
Правовий захист креативу – чи обмежується він лише авторським правом? Якщо ні, в чому він полягає?
Звичайно, авторське право є основою креативної сфери, але чим більше ми рухаємося від мистецтва як такого у бік комерційного використання творчих продуктів, тим очевиднішим стає той факт, що авторського права не вистачає для захисту саме креативних ідей. Авторське право дозволяє захиститися від плагіату, прямого копіювання, але воно не пристосоване для більш складніших речей. Проводячи аудит інтелектуальних прав, ми радимо комбінувати різні режими охорони та захисту: це й дизайни (промислові зразки), і авторські права, і комерційні таємниці. Гостро на сучасному конкурентному ринку стоїть питання захисту бренду компанії та особистості, захисту торговельних марок, доменних імен, іміджевих прав. Крім юридичних механізмів захисту, можна застосовувати технічні (обмежений доступ через пароль) та цифрові (водяний знак) інструменти захисту.
Правове забезпечення діяльності штучного інтелекту – фантазія чи завтрашня реальність? Чи є потреба в розробці правової бази захисту штучного інтелекту?
Штучний інтелект – це не майбутнє, і далеко не фантазія. Штучний інтелект вже стоїть в основі певних процесів, у тому числі у юриспруденції. Юридична фірма Baker & Hostetler оголосила, що вони наймають штучний інтелект Росс (розробку компанії IBM) управляти їх практикою банкрутства, яка складалася з майже 50 юристів. Щось на кшталт штучного інтелекту (боту) інтегровано в систему отримання заявок на патент, фіксації авторських прав та інше. Поки що це достатньо примітивні речі, які не здатні замінити людину в цілому, у той же час вони можуть автоматизувати певні процеси. Ілон Маск називає штучний інтелект загрозою ХХІ тисячоліття. Мається на увазі той штучний інтелект, який здатен самостійно розвиватися. Розвинуті країни вже замислюються на проблемою правового регулювання штучного інтелекту та роботів.
Питання ставив Олексій Фурман
