Зокрема, учасниками дискусії стали члени Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, представники Антимонопольного комітету України, Концерну РРТ, Українського державного центру радіочастот та Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Не взяли участь у форумі лише представники ТОВ «Зеонбуд».
Присутність такого кола експертів дозволило у повній мірі окреслити ті проблеми, які стоять перед Україною на шляху впровадження цифрового мовлення. При цьому позиція деяких сторін, наприклад Антимонопольного комітету, публічно пролунала уперше.
Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Юрій Артеменко переконаний, що перехід на цифру буде «болісним», оскільки залишається мало часу, багато невирішених питань. Член Нацради Олег Черниш наголосив на тому, що регулятор має створити план поетапного переходу від аналогового до цифрового мовлення. За його словами, вже створена робоча група, що має опікуватись цим питанням. Також у пріоритетах Нацради визначити реальне покриття «Зеонбуду».
Початок переходу на цифрове мовлення планується розпочати у середині 2015 року і завершити наприкінці 2016 року. При цьому генеральний директор каналів М1 та М2 Валентин Коваль звернув увагу на те, що у 2017 році завершується термін дії ліцензій у всіх каналів, що перемогли на цифровому конкурсі: «Тобто ми фактично з 7-річного терміну дії ліцензії, 6 років провели у війнах та незрозумілій роботі. Не факт, що ми побіжимо продовжувати ліцензії. Переходити на цифру треба швидко та радикально. Поки нашому глядачу не скажуть, що завтра вимкнуть аналог, він не піде купувати сет-топ-бокси».
Євген Хаїров, директор з питань радіочастотних присвоєнь Українського державного центру радіочастот дав оптимістичний прогноз щодо ресурсу цифрової мережі, а також запевнив, що його вистачить для місцевих мовників. За його словами, після виключення аналогового мовлення, можна буде додатково побудувати ще 1-3 мультиплексів. Станеться це за рахунок того, що Україна отримала додаткові частоти від країн-сусідів для розбудови цифрового телебачення. За словами керівника центру адвокації та лобіювання НАМ Ольги Большакової це могло б вирішити усі проблеми цифрового регіонального мовлення: «Крім того, всі технічні експерти погодились з тим, що в кожному з існуючих мультиплексів є місце для 12-16 програм, а зараз там транслюється по 8 програм. Зараз Нацрада вільна оголосити конкурс на додаткові канали, що транслюватимуться у мережі «Зеонбуду».
Керівник П’ятого управління досліджень та розслідувань Антимонопольного комітету Євген Мельниченко уперше заявив, що на сьогодні є усі підстави переглянути рішення конкурсу щодо визначення цифровим оператором «Зеонбуду», а також щодо перегляду його тарифів.«З самого початку ми розуміли, що компанія (Зеонбуд – авт) фактично займає монопольне становище на ринку цифрового ефірного мовлення. Але у нас була дуже серйозна справа з оператором «Воля». Дійшовши до Верховного суду, компанія змогла, за допомогою експертів, довести, що тільки пропозиція ( а не пропозиція і попит) формує становище на ринку», – сказав представник Антимонопольного комітету. За його словами, цей прецедент вплинув і на ситуацію з «Зеонбудом»: « Якщо буде переглянуте рішення по «Волі», тоді ми зможемо прийняти рішення по «Зеонбуду».
Втім, голова Нацради Юрій Артеменко запевнив, що скасування ліцензії «Зеонбуду» навряд чи стане вдалим кроком: «Вимкнути легко, але що робити далі? Скільки часу потрібно для розбудови нової мережі? Два роки? Що дивитимуться глядачі у цей період?». Серед його пропозицій – входити у власність «Зеонбуду». Інші учасники дискусії обговорили можливість появи нових цифрових операторів. Зокрема, на цю роль претендує Концерн РРТ. Валентин Коваль запевняє, що готовий підтримати такі наміри концерну за умови, якщо Нацрада дозволить відокремити ліцензії телеканалів від «Зеонбуду» та дозволить їм шукати інших операторів цифрового сигналу.
Представники Незалежної асоціації телерадіомовників, організатор Цифрового Форуму, закликали Нацраду розпочати експеримент щодо впровадження малопотужних цифрових мультиплексів для місцевих та регіональних мовників. «Є готовність у місцевих мовників будувати малопотужні мультиплекси та інвестувати у це», – зазначила виконавчий директор асоціації Катерина М’ясникова. За словами Ольги Большакової, регіональні малопотужні мультиплекси мають низку переваг, зокрема, вони достатньо недорогі. За попередніми розрахунками (при використанні стандарту DVB-T), вартість обладнання для компанії, що вже має свою вежу складає 10-15 тисяч доларів для одного місцевого мовника, та 30 тисяч доларів для трьох компаній.
«Але необхідно перевірити це на практиці. Для цього потрібен експеримент. для експерименту потрібна частота, для частоти потрібна Нацрада», – наголосила пані Большакова.
Про фінський досвід впровадження цифрової реформи розказав експерт Ради Європи Марко Ала-Фоссі. Він виокремив основні проблеми, з якими зіштовхнулась його країна. Найперше це поява монополіста-оператора, що призвело до продажу національних мовних мереж іноземним інвесторам. Зрештою, Фінляндія опинилась у ситуації, коли бажаючих мовити у мультиплексах майже не виявилось. Тепер країна, за словами пана Ала-Фоссі, готується до другого переходу на цифру, вже з залученням нових технологій, а саме використанням стандарту DVBT2.
За словами почесного Голови Незалежної асоціації телерадіомовників Тетяни Лебедєвої Цифровий форум цього річ був неабияк практичним: «Експерти говорили гостро, відверто, принципово і про життєво важливі речі. Тому я сподіваюсь, що цей полілог буде подовжено і можливо наблизить нас до реальної цифрової реформи. Щодо наших кроків, по-перше, НАМ має продовжити контроль за ходом цифрової реформи. По-друге, дорожня карта, яку розробляла асоціація, має поповнитись новими пропозиціями щодо реформи регіональних та місцевих мовників. По-третє, слід продовжувати серйозно займатись монопольним статусом провайдера цифрової мережі. Також слід збільшити інформаційну компанію для населення тощо».
Окреслюючи основні підсумки цифрового форуму Катерина М’ясникова зазначила: «За 9 місяців індустрія має пройти шлях, який вона не пройшла за 8 років. Нам потрібно вирішити як має виглядати телерадіопростір у результаті реформи. Де мовитимуть регіональні мовники, де загальнонаціональні, чи готові ми зберегти загальнонаціональний мультиплекс? На форумі були окреслені ті питання, на які потрібно знайти відповіді у найближчі місяці».
