Успіх PR-проекту багато в чому залежить від того, наскільки якісно виконується взаємодія зі ЗМІ, організуються інформаційні потоки і медіаполе компанії. На думку експертів, які активно працюють на платформі Deadline.com.ua – роботу піарника спрощує ряд онлайн-сервісів. Вони допомагають бути на зв’язку із представниками ЗМІ, редагувати тексти, робити масові публікації, відстежувати згадування бренда або клієнта у медіа.
Маркетинг-менеджер компанії JBS Ukraine Тарас Набок радить:
Щоб бути на зв’язку із представниками ЗМІ – реєструватися на ресурсах pressfeed та deadline.com.ua, де журналісти публікують свої запити. Каже, це можливість відповідати на запити журналістів від імені бренду. Адже якісний експертний коментар буде опубліковано у ЗМІ безкоштовно.
Для редагування текстів російською мовою інколи можна використовувати glvrd.ru. Сервіс виявляє так звані стоп-слова, допомагає відфільтрувати канцеляризми та інший словесний непотріб. Український текст рекомендує перевірити на сайті Soloveiko.io, який показує помилки у словах та рекомендує альтернативні варіанти.
Для масових публікацій пресс-релізів рекомендуємо prnews.io. Тут можна отримати рекомендації щодо тексту пресс-релізу, вам допоможуть підібрати потрібні видання у певному регіоні і навіть надішлють пресс-реліз замість вас. Після публікації новини можна отримати детальний звіт про те, які ЗМІ опублікували матеріал.
Щоб оперативно реагувати на згадки iменi вашего клiента або назву бренда в медiа, налаштувати сповiщення можна за ключовими словами в Google Alerts. Крім того є сервіси, що моніторять згадки в ефірі ЗМІ такі як: looqme, looksmi, socialism та інші.
А от інші експерти, як от Артем Охрей – головний виконавчий директор веб-агенства Arto – радить у роботі піар-менеджера застосовувати автоматизацію. За його словами, це важливий елемент роботи у багатьох сферах, і для піарника вона також дуже корисна. Наприклад, якщо необхідно швидко знайти чи постійно відслідковувати згадки певної компанії або бренду в інтернеті, то у цьому допоможе низка інструментів:
BuzzBundle –цікавий інструмент, представлений у вигляді додатку, який потрібно встановити на комп’ютер. Повний функціонал програми доступний у платній версії, однак безкоштовний варіант теж цілком годиться для роботи: він лише приховує частину повідомлень. Як і в Google Alerts, для початку роботи достатньо просто ввести ім’я бренду/компанії. Програма особливо добре виконує пошук згадок у Twitter і Facebook; також вміє працювати з блогами, але в україномовному і російськомовному сегменті не настільки ефективно, як в англомовному.
SemanticForce – дуже потужний інструмент, здатний виконувати пошук не лише в соцмережах, але й у безлічі онлайн-видань, блогів, форумів та інших ресурсів, фільтрувати отримані згадки за країною, регіоном, тематикою та іншими параметрами. Однак, існує тільки у платній версії.
А як бути, якщо певну сторінку в інтернеті вже знайдено (наприклад, тему на форумі або коментарі в блозі), де обговорюється (або потенційно може обговорюватися) ваша компанія / бренд, а тепер хочеться просто стежити за цим обговоренням в автоматичному режимі, щоб відслідковувати нові коментарі, доповнення, відгуки і отримувати негайне сповіщення про зміни?
Для цього також є інструменти: Android-додаток Web Alert і розширення для Chrome Page Monitor будуть надсилати повідомлення про нові коментарі на телефон або комп’ютер відповідно. Обидва додатки є безкоштовними і зручними в роботі.
Успішність чи неуспішність піар-менеджера, залежить від дуже багатьох факторiв – як особистих так i об’єктивних. Щоб визначити успiшність та неуспiшность роботи піар-менеджера потрібно проаналізувати інформаційний вплив його кампаній на цільову аудиторію.
Для цього потрібно чітко знати, хто є цільова аудиторія бренда, продукта або клієнта. Далі з’ясувати, що відвідує, читає та слухає дана ЦА і проаналізувати присутність згадувань умовного “бренда” на даних каналах. Якщо інформація на обраних ресурсах регулярно з’являється і вона відповідає поставленим цілям, то роботу піар-менеджера можна вважати ефективною.
Що ж до питань, які найчастіше задають піар-менеджерам, то найчастіше звучить – яка ваша ціна? Як гарантується конфіденційність? Як виміряти результат роботи? Покажіть приклади успішної роботи, з ким раніше працювали, який є досвід?
«Багато людей не розуміють, що піар дає перші результати через 6-9 місяців, а успіх приходить через 9-18 місяців важкої та сумлінної праці»,– каже Марина Калініна, доцент кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Про клієнта піарнику потрібно знати все: досягнення, помилки, конкуренти, вороги. Варто знати неприємні моменти минулого, що можуть загрожувати іміджу, якщо їх не опрацювати завчасно. Слід перевірити відгуки, а особливо негативні та опрацювати їх. Бажано підготувати контр-аргументи заздалегідь.
Слід провести аналіз і дізнатись, як клієнта характеризують люди з його оточення та як його сприймає цільова аудиторія. Важливо будувати імідж клієнта на його реальних сильних сторонах, досягненнях та перспективах.
І оскільки політика, на думку експертів – галузь роботи піарника, яка користується найбільшою популярністю все має обговорюватися наперед. Адже це відносини з двостороннім рухом. Наприклад, в політиці піарник працює не тільки з самим клієнтом, а зі всією його родиною.
Окрім політики — вважає Марина Калініна — найбільш затребуваними та трендовими є репутаційні комунікації, digital, кризові комунікації (взагалі, в Україні кризові менеджери на вагу золота) та комунікативний захист бізнесу в корпоративних конфліктах. Подібних фахівців взагалі одиниці.
«Із розвитком цифрових технологій, робота піар керівника може ставати більш зрозумілою щодо KPI на відміну від анонімних спам-розсилок 2000-х. Deadline економить час представникам ЗМІ тричі: на етапі пошуку експертів, на етапі погодження коментарів, на етапі сповіщення щодо результатів публікації. Якщо ставити за ціль коментувати події 3 рази на тиждень, то через 3 місяці можна отримати 36 безкоштовних статей із кваліфікованою думкою. Непогано!» — прогнозує тренди команда проекту.
